Український бізнес опинився під тиском одразу двох чинників: зупинки відвантажень через порти Одеси та підвищення вантажних тарифів «Укрзалізниці». Підприємці закликають владу негайно відновити безпечний морський коридор, бо без нього експорт втрачає обсяги, а промислові гіганти змушені зупиняти виробництво.

Через атаки на судна в Чорному морі порти Великої Одеси фактично не працюють. Це паралізувало експорт і поставило на межу зупинки низку великих підприємств. Зокрема, Південний гірничо-збагачувальний комбінат уже розпочав процес призупинення видобутку. Полтавський ГЗК, основний актив Ferrexpo, вирішив зупинити роботу з 3 серпня через неможливість відвантажувати продукцію та нестачу обігових коштів, яку посилило підвищення тарифів «Укрзалізниці».

Бізнес наголошує, що повноцінної альтернативи портам Великої Одеси немає. Дунайські порти та маршрути через Румунію чи Польщу не здатні забезпечити потрібні обсяги перевалки, а вартість такої логістики робить значну частину експорту економічно невигідною.

Закриття портів загрожує Україні втратою значної частини експортного потенціалу. Йдеться про десятки мільярдів доларів валютної виручки та сотні мільярдів гривень податкових надходжень. Окрім того, зростають ризики для курсу гривні, зайнятості та стабільної роботи промислових регіонів.

У групі «Метінвест» повідомили, що блокада впливає як на експорт продукції, так і на імпорт критично важливої сировини. Металургійні підприємства щомісяця потребують 230–250 тисяч тонн коксівного вугілля, альтернативних джерел якого в Україні немає після зупинки Покровської вугільної групи.

За оцінкою компанії, видобуток на Об’єднаному ГЗК у серпні може скоротитися приблизно на 30% порівняно із середнім рівнем 2025 року. Обсяг залізничних перевезень продукції гірничо-збагачувальних комбінатів може впасти на 1,3 млн тонн на місяць. Найбільше зупинка судноплавства вдарить по поставках залізорудної сировини до Китаю та Туреччини, чавуну до США, а також заготовки і прокату до країн Південної Європи та Близького Сходу.

Представники бізнесу підкреслюють, що щоденний простій поглиблює кризу. Він загрожує хвилею звільнень і мільйонними збитками для бюджету, тому відновлення судноплавства в Чорному морі має стати першочерговим завданням для держави.

Окремим предметом занепокоєння стало рішення уряду про індексацію вантажних тарифів «Укрзалізниці» на 30% та підвищення вартості порожнього пробігу вагонів на 60%. Всеукраїнська аграрна рада та асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» звернулися до прем’єр-міністра Сергія Корецького з проханням відкласти підвищення, переглянути модель тарифоутворення та запровадити електронну чергу на навантаження у напрямку західних переходів. Звернення також скерували профільним міністрам і голові правління «Укрзалізниці» Олександру Перцовському.

Аграрії наголошують, що тарифи підвищують на тлі блокування морських портів, систематичних атак на портову інфраструктуру, зростання собівартості агровиробництва та падіння цін на сільськогосподарську продукцію. Через зупинку морського експорту вони змушені переорієнтовувати продукцію на західний кордон. Однак пропускна спроможність залізничних переходів із країнами ЄС становить лише близько 1 млн тонн агропродукції на місяць при потребі у 5,6 млн тонн.

На думку галузевих асоціацій, підвищення тарифів не вирішить фінансових проблем «Укрзалізниці». Через обмежену пропускну спроможність експортних маршрутів обсяги перевезень не зростуть, а накопичення вагонів на кордоні може спричинити дефіцит рухомого складу та різке подорожчання його оренди.

Бізнес попереджає, що нинішнє рішення може перекласти проблеми державної монополії на підприємства, які вже працюють на межі збитковості. Наслідками можуть стати скорочення виробництва, падіння експорту, втрата валютної виручки та нові збитки для бюджету. Раніше з подібним зверненням до уряду виступили і промисловці, попередивши про ризик виведення у простій ряду підприємств та негативний вплив на доходи держбюджету і зайнятість.