Бізнес 5 хв читання Автор: Єва Семенюк
Найбільші металургійні заводи України зупинилися через удари РФ
Три ключові сталеливарні підприємства України, які разом забезпечували близько 90% виробництва сталі, припинили роботу після російських балістичних обстрілів.
Три найбільші металургійні підприємства України зупинили виробництво внаслідок російських ударів. За даними самих компаній, на ці заводи сукупно припадало близько 90% виробництва сталі в країні. Про це повідомляє Financial Times.
За інформацією видання, російські балістичні ракети вивели з ладу три основні сталеливарні підприємства. Наразі вони простоюють. Це фактично паралізувало ключову галузь української економіки, яка до повномасштабного вторгнення була однією з провідних у структурі експорту та промислового виробництва.
Зупинка заводів, які забезпечували переважну більшість виплавки сталі, означає, що Україна втратила майже все внутрішнє металургійне виробництво. Це створює додатковий тиск на державний бюджет через скорочення надходжень від експортного мита та податків, а також ускладнює постачання металопродукції для будівництва й відновлення інфраструктури.
Металургійний комплекс традиційно був однією з базових галузей української економіки, що формувала значну частину валютних надходжень. Втрата навіть частини виробничих потужностей у воєнний час суттєво звужує експортний потенціал країни та ускладнює залучення інвестицій у відбудову.
Російські удари по промислових об'єктах завдають шкоди не лише самому виробництву, а й суміжним галузям — логістиці, енергетиці, постачанню сировини. Відновлення роботи заводів потребуватиме часу, ресурсів і безпекових гарантій, яких наразі немає.
На тлі цього українські сили продовжують завдавати ударів по російській інфраструктурі. Зокрема, російські маркетплейси Wildberries та Ozon після атак на складську інфраструктуру зіткнулися з масовими позовами продавців. За період із 15 липня до 15 вересня до ТОВ РВБ, яке представляє Wildberries, надійшло 599 позовних заяв — на 53,6% більше, ніж торік. Проти Ozon за цей самий час подано 236 нових позовів, що більш ніж удвічі перевищує показник минулого року.
Основну частину претензій висувають невеликі компанії, які торгують онлайн. Систематичні атаки на логістичні об'єкти Wildberries розпочалися 18 липня, тоді як склади Ozon почали зазнавати ударів із 25 серпня. У Міжнародній асоціації розвитку маркетплейсів та підприємців заявляли, що через атаки постраждали понад 400 тисяч селлерів, а загальні збитки оцінюються у 600–800 млрд рублів.
У Спілці продавців маркетплейсів зазначають, що кількість позовів проти Wildberries та Ozon зросла через втрату товарів продавцями. Частина судових претензій пов'язана саме з атаками на інфраструктуру маркетплейсів, і продавці використовують звіти про завдані збитки, які формує сама компанія, щоб оскаржити відмову платформи визнавати відповідальність.
Тим часом в українській енергетиці відбуваються кадрові зміни. Наглядова рада АТ «НАЕК «Енергоатом» обрала Юрія Ткачука новим генеральним директором, а Павла Павлишина — директором з ядерної безпеки. Це частина нової моделі корпоративного управління компанією, за якої функції керівництва та відповідальності за ядерну безпеку розділено.
Раніше ці посади були поєднані. Відтепер генеральний директор опікуватиметься діяльністю та розвитком компанії, а директор з ядерної безпеки отримає незалежні повноваження у сферах ядерної та радіаційної безпеки, а також експлуатації блоків АЕС. Призначення відбудеться після проходження обов'язкових регуляторних та корпоративних процедур.
Юрій Ткачук очолює АТ «Укргазвидобування», раніше працював в «Укрнафті», де виконував обов'язки керівника та обіймав посаду фінансового директора. Павло Павлишин має понад 30 років досвіду в атомній галузі, у 2012–2022 роках керував Рівненською АЕС, а у 2019–2020 роках тимчасово виконував обов'язки президента «Енергоатома».
Ситуація в енергетиці залишається напруженою напередодні опалювального сезону. Народні депутати та експерти закликали Кабінет Міністрів призначити повноцінних керівників для стратегічних державних підприємств, зокрема «Нафтогазу» та «Енергоатому». Паралельно вкрай складною залишається ситуація на окупованих об'єктах атомної генерації — Запорізька АЕС перебуває в критичному стані з точки зору ядерної та радіаційної безпеки через постійне використання резервних дизель-генераторів.
