Відставка Михайла Федорова з посади міністра оборони України викликала широкий суспільний резонанс. У медіа з'явилися повідомлення про конфлікт між ним і головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським, однак керівник фонду «Повернись живим» та член Наглядової ради «Агенції оборонних закупівель» Тарас Чмут висунув нову версію подій. Він назвав три можливі причини звільнення, наголосивши, що непорозуміння між посадовцями не стали визначальним фактором.
За словами Чмута, головною причиною відставки Федорова стало перезавантаження системи оборонних закупівель. Він зазначив, що міністерство оборони потребує структурних змін, які неможливо провести без оновлення керівного складу. Експерт підкреслив, що це не пов'язано з особистими конфліктами, а є частиною системної роботи з підвищення ефективності оборонного відомства.
Другою причиною, на думку Чмута, є початок «великої політичної гри». Він припустив, що звільнення Федорова може бути частиною ширших кадрових змін в уряді та військовому керівництві. Політтехнолог Юрій Подорожній, коментуючи ситуацію, зазначив, що президент Володимир Зеленський, ймовірно, намагається виправити ситуацію з мінімальними репутаційними втратами для всіх сторін. Він також розкритикував підхід до кадрових змін, назвавши його «театром».
Третя версія, висунута Чмутом, стосується можливих змін у військовому керівництві. Він не виключив, що відставка Федорова може бути пов'язана з підготовкою до заміни головнокомандувача Олександра Сирського. За даними Bloomberg, президент Зеленський розглядає можливість звільнення Сирського на тлі масових протестів, які вимагають його відставки. Найімовірнішим кандидатом на посаду головнокомандувача називають генерал-майора Михайла Драпатого, командувача об'єднаних сил ЗСУ.
Конфлікт між Федоровим і Сирським набув публічного розголосу після того, як 14 липня Верховна Рада проголосувала за відставку уряду Свириденко. Уже наступного дня Федоров заявив про звільнення. За даними The Economist, причиною стало те, що міністр домагався усунення Сирського, а проведений ним аудит виявив перевитрати в Міноборони та ЗСУ на 300 млрд грн. Разом із міністром пішли у відставку його радники — Сергій Стерненко та Сергій Бескрестнов (Флеш).
16 липня Федоров публічно розповів журналістам, що Сирський поставив йому ультиматум і блокував ініціативи міністерства. Водночас він визнав, що головнокомандувач «врятував країну» під час оборони Києва у 2022 році. Сирський у відповідь уникав полеміки, заявивши лише, що зараз потрібно зосередитися на війні.
Заява Федорова спровокувала масові протести. Уже 17 липня в Києві на його підтримку зібралися понад 10 тисяч людей, а акції охопили більше десятка міст України та Варшаву. Організатор протестів, ветеран Дмитро Козятинський, звинуватив Сирського в тому, що той «займається політикою замість фронту, деморалізує армію, саботує реформи», і закликав вимагати відставки головнокомандувача. Того ж дня Зеленський поговорив з обома посадовцями і пообіцяв рішення щодо армії вже в понеділок.
Протести не вщухли й 18 липня — другий день акцій із вимогою повернути Федорова і звільнити Сирського тривав у багатьох містах України. 20 липня народний депутат Качура ініціював позачергове засідання Ради, щоб заслухати Сирського і Федорова. За його словами, учасники акцій, з якими він спілкувався особисто, продовжують вимагати відставки головнокомандувача.
Подорожній припустив, що під час ухвалення кадрових рішень могли бути допущені прорахунки, а подальший розвиток подій виявився не таким, як очікувала влада. Він також не виключив, що нинішня ситуація може бути пов'язана з можливими змінами у військовому керівництві. «Можливо, як один із варіантів, і Сирський уходить у відставку, але без значного нарощування рейтингу, так, як це було минулого разу із Залужним», — зазначив експерт.
Таким чином, відставка Михайла Федорова стала не лише кадровим рішенням, а й відображенням глибших процесів в оборонній сфері України. Подальший розвиток подій залежатиме від рішень президента та реакції суспільства, яке продовжує активно висловлювати свою позицію.
