У ніч проти 4 липня Москва опинилася під масованою атакою невідомих безпілотників, яка тривала понад три години. За даними мера російської столиці Сергія Собяніна, сили протиповітряної оборони збили загалом 13 дронів. Атака розпочалася приблизно о 22:45, коли Собянін повідомив про знищення першого безпілотника, що летів на Москву. У наступних повідомленнях він уже не уточнював, чи дрони були збиті на підльоті, що свідчить про те, що деякі з них досягли безпосередньо столиці РФ.
Внаслідок атаки щонайменше один зі столичних аеропортів — «Внуково» — призупинив прийом та відправлення рейсів. Російські пабліки також повідомляють про обмеження роботи інших аеропортів Москви. Це вже не перший подібний інцидент за останні дні: раніше українські дрони завдали удару по одному з найбільших нафтопереробних заводів Росії — «Лукойл-Нижегороднафтооргсинтез» у Нижегородській області, який є ключовим постачальником пального для Москви. Після атаки 2 липня завод змушений був зупинити роботу.
Системні удари по російських радарах у Брянській області, за даними джерел, відкрили нові можливості для українських безпілотників, зокрема щодо контролю повітряного простору в напрямку столиці РФ. Це дозволяє ефективніше планувати подальші атаки на військову та енергетичну інфраструктуру противника.
Водночас в Україні спостерігається різке зростання кількості жертв серед цивільного населення. Згідно зі звітом Верховного комісара ООН з прав людини Фолькера Тюрка, з 1 грудня 2025 року по 31 травня 2026 року в Україні загинуло щонайменше 1270 мирних жителів, а 6850 отримали поранення. Це на 40% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Реальна кількість жертв, ймовірно, є вищою, зазначають в ООН.
Основною причиною такого збільшення, на думку комісара, є масоване використання Росією далекобійної зброї та безпілотників. Лише під час ударів 13 та 14 травня російські війська випустили понад 1500 дронів і ракет, що призвело до загибелі 27 та поранення 83 мирних жителів. Дрони вражали навіть чітко позначені гуманітарні транспортні засоби та об'єкти, перешкоджаючи евакуації людей та доставленню допомоги.
На окупованих територіях, зокрема в Херсонській області, тисячі мирних жителів опинилися в пастці вздовж лінії фронту. Вони стикаються з серйозними ризиками для життя через удари безпілотників, мінування, нестачу харчів та відсутність медичної допомоги. ООН закликає до термінового місцевого припинення вогню, щоб дозволити людям переїхати до безпечніших районів.
Крім того, з середини листопада 2025 року відомство ООН підтвердило страту російськими військовими щонайменше 20 полонених українських військовослужбовців. Опитані 129 звільнених військовополонених майже всі надали детальні свідчення про тортури та жорстоке поводження, включаючи сексуальне насильство. Це узгоджується з попередніми висновками ООН про систематичні катування українських полонених у російському полоні.
На тлі цих подій прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал закликав Європейський Союз терміново відкрити всі переговорні кластери для України щодо вступу до ЄС. За його словами, Росія сьогодні слабша, ніж була багато років, що є результатом дій західних країн та підтримки України. Він наголосив, що обрана стратегія працює, і закликав продовжувати тиск на Москву, а не на Київ. «Останні масштабні атаки Росії проти цивільного населення показують, що її цілі не змінилися. Вона, як і раніше, хоче захопити всю Україну і розділити Європу. Наша відповідь також не повинна змінюватися», — зазначив Міхал.
