Новини 4 хв читання Автор: Дарина Марцинюк
Німеччина закриває консульство РФ у Бонні через диверсію в Лейпцигу
Уряд Німеччини оголосив про закриття російського генерального консульства в Бонні та скасування угоди про будівництво культурного центру РФ у Берліні. Рішення ухвалено після розслідування спроби атаки FPV-дроном на український літак Ан-124 в аеропорту Лейпциг/Галле, відповідальність за яку Берлін покладає на російські державні структури.
Уряд Німеччини ухвалив рішення закрити генеральне консульство Росії в Бонні та скасувати угоду про будівництво російського культурного центру в Берліні. Демарш став відповіддю на результати розслідування спроби диверсії в аеропорту Лейпциг/Галле, де 4 серпня FPV-дрон намагався атакувати український вантажний літак Ан-124 «Руслан» авіакомпанії «Антонов».
За даними слідства, безпілотник розміром із мікрохвильовку був споряджений 800 грамами пластичної вибухівки та електродетонатором. Дрон курсував над територією аеропорту з 19:28 за місцевим часом, використовуючи спеціальну SIM-карту, що робило його невидимим для стандартних систем антидронового захисту. Апарат врізався у фюзеляж літака, однак детонації не сталося — вибуховий пристрій відпав під час удару, після чого його знешкодив саперний робот.
Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт на пресконференції заявив, що планування диверсії було професійним і координувалося державними структурами Російської Федерації. «У сукупності поліцейські розслідування, схеми дій та дані розвідки доводять відповідальність Росії за спробу нападу. Таким чином, федеральний уряд робить висновки, що Росія несе відповідальність за гібридну атаку», — наголосив він.
Міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль додав, що російське керівництво ставиться до ФРН з відкритою ворожістю. «Спробою нападу в Лейпцигу російське керівництво фактично навмисно вирішило поглибити та значно пошкодити наші і без того дуже напружені двосторонні відносини», — підкреслив він.
Окрім закриття консульства та скасування угоди про культурний центр, німецький уряд посилить обмеження для росіян, які подорожують до Німеччини, та тиск на так званий «тіньовий флот» Росії. Берлін також звернеться до посадовців Європейського Союзу із проханням запровадити загальноєвропейські санкції проти більшої кількості росіян та посилити заходи у сфері розвідки і контррозвідки.
Окремим пунктом відповіді стало підготовка додаткових ракет до систем IRIS-T та розширення партій безпілотників, що будуть поставлені в Україну. Аеропорт Лейпциг/Галле є однією з ключових логістичних баз українських «Антонових» у Європі, тож атака, ймовірно, мала на меті знищити стратегічний борт та підірвати ланцюги військово-технічної допомоги.
Розслідування також виявило сліди вибуху в покинутому селищі Курсдорф неподалік аеропорту та ретрансляційну антену, яку диверсанти, ймовірно, використовували для підсилення сигналу. Окрім інциденту в Лейпцигу, в Німеччині сталося ще декілька подібних випадків: на центральному залізничному вокзалі Аугсбурга в Баварії 2 вересня пролунав вибух, унаслідок якого постраждали двоє українців, а днем раніше невідомі пошкодили лінії електропередач на підстанції Турнов/Прайлак біля Бранденбурга.
Директорка безпекових програм Ради зовнішньої політики «Українська призма» Ганна Шелест зазначила, що такі заходи готувалися раніше, адже питання до «Російського дому» в Берліні та консульства в Бонні існували й раніше. За її словами, коли йдеться про фактично терористичну діяльність, яку Німеччина може чітко довести, надто слабка відповідь стала б проблемою перед власним населенням щодо готовності країни до подібних інцидентів.
