Буряк

П'ятниця, 2 жовтня 2026Не просто що сталося. Що це змінює.

Пошук

Новини 4 хв читання Автор:

Україна вперше застосувала балістичну ракету FP-7 у бойових умовах

Президент Володимир Зеленський підтвердив перше бойове застосування української балістичної ракети FP-7 від компанії Fire Point. Удар було завдано по цілі на окупованій території. Ракета несе бойову частину масою понад 200 кг і має дальність до 300 км.

Україна вперше застосувала балістичну ракету FP-7 у бойових умовах
Україна вперше застосувала балістичну ракету FP-7 у бою — Зеленський

Україна вперше застосувала у бойових умовах балістичну ракету FP-7, розроблену українською компанією Fire Point. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський. За інформацією співрозмовника Wall Street Journal, удар було завдано по цілі на окупованій території України.

FP-7 несе бойову частину масою приблизно 200 кг. Це більш ніж утричі перевищує масу бойової частини далекобійного дрона FP-1, який також виробляє Fire Point. У лютому 2026 року співзасновник компанії Денис Штілерман повідомляв, що FP-7 є «дешевою заміною ATACMS» з дальністю до 300 км і невеликою вагою бойової частини. «Ця ракета призначена для короткострокових ударів, де потрібна висока швидкість і точність», — зазначав Штілерман.

Балістичні ракети після запуску підіймаються на велику висоту, а потім рухаються до цілі з високою швидкістю, що ускладнює їхнє перехоплення. Вони також можуть нести потужнішу бойову частину, ніж багато інших типів ракет і безпілотників. За оцінкою WSJ, власні балістичні ракети можуть дати Україні можливість уражати такі цілі, як бункери, мости та будівлі, яким далекобійні дрони складніше завдати значних пошкоджень.

Водночас старший науковий співробітник Carnegie Endowment Майкл Кофман зазначив, що значення FP-7 залежатиме від характеристик ракети та темпів її виробництва. За його словами, наразі залишаються питання щодо її дальності та точності. За даними WSJ, після першого бойового застосування FP-7 Україна приєдналася до приблизно десятка держав, здатних самостійно виробляти балістичні ракети.

Розвиток власного ракетного виробництва є частиною ширших зусиль України з нарощування обороноздатності. У майбутньому реактивні дрони потрібно збивати ракетними засобами, адже напрацювання щодо реактивних перехоплювачів показують «надзвичайно високу вартість» виробу. Нині рівень збиття 55-60% тримають передусім авіація та зенітні ракети, проте ракет бракує, зазначає Українська Рада зброярів.

За словами представника NAUDI Гончарова, компанії-учасниці працюють не лише над перехоплювачами, а й над класичними засобами ураження, як-от ракети. Він звертає увагу на проблему обсягів: якщо вдасться створити щось хороше, але виробляти 10 штук на місяць, це не вплине на ситуацію. «Адже ворог використовує дрони сотнями, а ми будемо виробляти десятками по всій території», — зауважив Гончаров.

Рада зброярів зазначає, що саме авіація та зенітні ракети тримають частку збитих на рівні 55-60%. Водночас ракет бракує, а вони потрібні й проти крилатих та балістичних ракет, а авіація не може бути всюди одночасно. Тому на найближчі місяці критичне стабільне постачання ракет і авіаційних боєприпасів. Мета — багатошарова оборона, де дешеві перехоплювачі беруть на себе масові цілі, а дефіцитні ракети залишаються для найскладніших загроз.

Рада зброярів також порівнює вартість: звичайний перехоплювач коштує 1-3 тисячі доларів, а реактивний, за оцінками аналітиків, — до 10 тисяч. За розрахунком асоціації, якщо перехоплювач влучає лише раз із трьох, одне збиття коштуватиме близько 30 тисяч доларів. Це, за оцінкою Ради, порівнянно з ціною самого дрона і в рази дешевше за зенітну ракету.

Тим часом Україна на тлі нових загроз веде переговори про постачання критично важливих 20-мм боєприпасів та розраховує на мінімум 300 інтерсепторів для ППО цієї зими. Про це розповів очільник МЗС Андрій Сибіга на зустрічі з журналістами. Також разом з партнерами обговорюються чотири ідеї щодо перемир'я та нові санкції проти російських олігархів.

4Перегляди

Дарина Марцинюк

Автор

Редакторка новин

Дарина Марцинюк працює з темами суспільства, політики, економіки та щоденних новин. У редакції Буряк відповідає за перевірку фактів, контекст і зрозуміле пояснення подій для читачів.