Політика 6 хв читання Автор: Гліб Черненко
Білоруські ретранслятори допомагають російським дронам бити по західних областях України
Росія масштабувала атаки реактивних безпілотників на захід України, використовуючи ретранслятори на території Білорусі. Ці станції забезпечують зв'язок між дронами та командними пунктами, а також дозволяють БпЛА залітати на білоруську територію й повертатися в Україну. Київ застерігає, що Москва хоче розмістити в Білорусі й балістичні установки.
Росія суттєво наростила масштаб атак реактивними безпілотниками по західних областях України, і ключову роль у цьому відіграють ретранслятори, розміщені на території Білорусі. Про це заявив президент Володимир Зеленський, а речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко в коментарі підтвердив, що режим Лукашенка допомагає Росії не лише підсиленням сигналу. Якщо в серпні реактивні дрони лише зрідка долітали до західного регіону, то вже в жовтні атаки стали масовими й повторюються по кілька разів на добу.
За 18–19 жовтня Повітряні сили знищили 36 реактивних безпілотників типу «Герань-2» та «Герань-4» над п'ятьма областями — Рівненською, Хмельницькою, Тернопільською, Волинською та Львівською. За словами Зеленського, підсиленням для росіян стали ретранслятори в Білорусі, які фактично перетворилися на коридор для ворожих дронів у західному напрямку. Ці станції супроводжують безпілотники під час руху, забезпечуючи їх сигналом.
Демченко пояснив, що російські дрони досить часто залітають і на білоруську територію. «Вони можуть зайти з Чернігівської області, рухатися територією Білорусі, а потім залітати в Україну знову в межах Київської, Житомирської областей», — зазначив речник ДПСУ. Небезпека лише зростає, адже Росія хоче розмістити на території Білорусі ще й балістичні установки. Якщо ракети запускатимуть звідти, під прямою загрозою буде весь західний регіон, а час підльоту балістики до Львова чи Івано-Франківська обмежуватиметься кількома хвилинами.
Роботу ретрансляторів у Білорусі Україна фіксує не вперше. Ще в червні 2026 року Зеленський говорив, що чотири ретранслятори в Гомельській та Брестській областях коригують удари «Шахедами» по українцях. Тоді президент поставив Лукашенку ультиматум: за тиждень припинити роботу ретрансляторів, інакше Україна зробить це сама. Після погроз Білорусь вимкнула підсилювачі сигналу. Минуло три місяці — у вересні підсилювачі сигналу знову запрацювали. Демченко пояснив, що не варто шукати прихованих мотивів у відновленні роботи ретрансляторів — Білорусь банально не витримує тиску Росії.
Для ворога ретранслятори є вагомим ключем до атак, адже з початку 2026 року РФ не має можливості вільно використовувати Starlink на ударних засобах. Україна зверталася до SpaceX через те, що російські дрони почали використовувати термінали Starlink для керування під час атак. Американська компанія почала блокувати термінали, які не пройшли верифікацію. Росія працює над розробкою проєкту «Рассвет», який може стати альтернативою американським супутниковим системам, але наразі рано говорити про повноцінне розгортання власної мережі. Її все ще тестують, тож ретранслятори стали реальним порятунком у реалізації російських атак.
Авіаексперт Анатолій Храпчинський розповів, що принцип роботи цих станцій доволі простий: за основу беруть звичайну телекомунікаційну вишку мобільного зв'язку, яка зовні нічим не відрізняється від цивільних об'єктів. На неї монтують цифрове обладнання для передачі та прийому радіосигналів, а також антени з високим підсиленням, які направляють у бік повітряного простору України. Конструкція підключається до стаціонарного електроживлення та працює на оптоволокні. Відтак налагоджується зв'язок між ударними групами безпілотників і командними пунктами, а сигнал може охоплювати територію на глибину до 140 кілометрів.
Мережа працює так, що безпілотник у повітрі не є кінцевим споживачем — він ретранслює сигнал для інших дронів. Якщо вежа на кордоні передає сигнал першому БпЛА на 100–140 кілометрів, то цей дрон може передати сигнал іншому ще на 50–70 кілометрів. «Завдяки побудові багатострибкового повітряного ланцюжка ударна група може просуватися вглиб території України на 200 кілометрів, а за сприятливих умов — і до 300», — пояснив Храпчинський. Один наземний ретранслятор здатен одночасно обслуговувати до 50 безпілотників, якщо йдеться про передачу невеликого обсягу даних. Якщо ж треба підтвердити ціль чи здійснити ручне наведення, одна базова станція може обслуговувати щонайбільше 1–3 дрони одночасно. Цей технічний фактор прямо пояснює зміну тактики росіян: ворог дедалі частіше розбиває масовані нальоти на невеликі компактні хвилі.
Ретранслятор однаково працює як щодо класичних безпілотників, так і щодо швидкісних реактивних версій. Ба більше, дешеві дрони часто прикривають своїм радіополем основний ударний ешелон. Росіяни розміщують ретранслятори якомога ближче до кордону з Україною, щоб сигнал залишався стабільним. Між антеною та приймачем має бути гарна видимість без серйозних перешкод. Що ближче до української території розташована станція, то менший вплив на якість сигналу мають рельєф і лісові масиви.
Фото з відкриття нової білоруської прикордонної застави в селі Гдень, яке відбулося 9 квітня, є доказом розташування станцій. Храпчинський зауважив на опублікованих знімках вежу з великою кількістю антенного обладнання. Від неї до кордону з Україною всього 1,8 кілометра, а пряма відстань до центру Києва складає приблизно 100 кілометрів. Окрім села Гдень, ретранслятори розташовані ще щонайменше в чотирьох білоруських населених пунктах Гомельської області: місто Хойнікі — приблизно 45 кілометрів від кордону; село Махновичі — приблизно 35–40 кілометрів; село Дзербінка — приблизно 8–10 кілометрів; село Буда-Софіївка — менше ніж 5 кілометрів.
7
