Буряк

Субота, 26 вересня 2026Не просто що сталося. Що це змінює.

Пошук

Політика 5 хв читання Автор:

Бутусов: армія стала стартапом, кадрова проблема загострилася через технологізацію війни

Командир роти безпілотних авіаційних систем 23-го штурмового полку «Хартія» Юрій Бутусов заявив, що кадрова проблема у війську загострилася через перетворення бойових дій на високотехнологічний процес. За його словами, військові частини стали осередками технологічного розвитку, а на фронті триває «війна стартапів».

Бутусов: армія стала стартапом, кадрова проблема загострилася через технологізацію війни
Армія стала стартапом: Бутусов з "Хартії" розповів про кадрові проблеми у війську

Кадрова проблема у війську загострилася через перетворення бойових дій на високотехнологічний процес, який складається з багатьох компонентів. Про це заявив командир роти безпілотних авіаційних систем 23-го штурмового полку у складі 2-го корпусу Нацгвардії «Хартія» Юрій Бутусов під час форуму «Оборона 2027. Армія, технології, індустрія», організованого NAUDI та Radio NV.

За словами Бутусова, командиру чи командувачу під час підготовки рішення, яке впливає на хід бою, потрібно враховувати десятки й сотні факторів. Це потребує технологізації роботи. У «Хартії» цей процес відбувається складно — шляхом створення й покращення організаційної структури, просування нових командирів та удосконалення наявної системи.

Для проведення штурмових дій у смузі корпусу цього року було створено 23-й штурмовий полк, спеціалізація якого — виключно штурмові та пошуково-ударні дії за допомогою БПЛА. За словами Бутусова, вже існує організаційна структура, заточена саме під ці завдання. Командири батальйонів і командир полку — це люди з необхідним досвідом і навичками, яких підбирали спеціально під виконання цих завдань, незалежно від звання чи того, що записано в особовій справі.

Тому створення складних структур для управління складними процесами потребує складної кадрової роботи та чіткої постановки завдань. Бутусов наголосив, що коли йдеться про автоматизацію війни й управління, найважливішого значення набуває автоматизація процесів аналізу — фіксації того, що відбулося, і підготовки матеріалів для командирів, які дають змогу швидко зрозуміти перебіг бойових дій.

Він також порушив питання, які саме процеси на полі бою можна змінити за допомогою технологій, а де все ж необхідна фізична присутність людей. За його словами, у «Хартії» це відбувається так само непросто, як і в усій армії, однак це єдиний можливий шлях.

«Зараз армія і кожна військова частина стала стартапом. У нас фактично на фронті — війна стартапів», — зазначив командир. Військові частини та з'єднання, за його словами, перетворюються на осередки технологічного розвитку та розвитку людського капіталу й компетенцій.

Про потребу технологізації та розвитку компетенцій особового складу йшлося й у колонці засновника Школи наземних роботизованих комплексів Віктора Павлова. За його словами, Україна залишається світовим лідером бойового застосування наземних роботизованих комплексів, однак для збереження цієї переваги державі потрібні аудит наявної техніки, аналіз причин різної ефективності підрозділів і єдина система поширення бойового досвіду.

Окремо в оборонно-технологічному середовищі України триває консолідація ринку. Як зазначають у колонці для AIN, український Defense Tech входить у нову фазу розвитку: якщо кілька років тому головним питанням було, як перетворити стартап на виробника, то тепер дедалі важливішим стає об'єднання окремих компаній, технологій та виробничих потужностей у бізнес, здатний працювати на міжнародному рівні.

Тенденція полягає в тому, що спочатку українські оборонні компанії залучають іноземний венчурний капітал і державну підтримку, потім сильніші локальні гравці починають купувати менші компанії або об'єднувати активи всередині холдингів. І вже після цього з'являється простір для масштабних міжнародних партнерств і спільних підприємств. Це ще не означає, що іноземний капітал обов'язково чекатиме на завершення локальної консолідації, але дедалі більше кейсів показують: українські компанії самі намагаються досягти масштабу, який робить їх цікавими міжнародним оборонним корпораціям не лише як об'єкт для інвестицій, а й як потенційного партнера.

Таким чином, технологізація бойових дій ставить перед українським військом і оборонною промисловістю подвійне завдання: з одного боку, необхідно автоматизувати управлінські процеси та аналіз, а з іншого — вибудовувати кадрову роботу так, щоб складні структури очолювали підготовлені командири. За словами Бутусова, це єдиний можливий шлях в умовах, коли кожна військова частина фактично стала стартапом.

7Перегляди

Єва Семенюк

Автор

Кореспондентка

Єва Семенюк працює з темами суспільства, політики, економіки та щоденних новин. У редакції Буряк відповідає за перевірку фактів, контекст і зрозуміле пояснення подій для читачів.