Київ повернув до міського бюджету 1,25 млрд грн, які впродовж кількох місяців не могли бути використані для створення резервної системи теплопостачання столиці. Через юридичні неузгодженості між державними відомствами кошти заблокували на рахунках, тож місто втратило час на підготовку до зими, а мільйони киян опинилися під загрозою зустріти холодний сезон без належного опалення.
Директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко у матеріалі для видання «Дзеркало тижня» пояснив, що Державне агентство відновлення мало використати 1 млрд 250 млн грн для закупівлі обладнання та створення резервної системи опалення Києва. Для цього відомство звернулося до Міністерства фінансів України та Державної казначейської служби України за роз’ясненнями щодо механізму використання міжбюджетного трансферу з бюджету міста Києва до державного бюджету.
У Казначействі дійшли висновку, що Агентство не може прийняти ці кошти, а у Мінфіні заявили про відсутність правових підстав для уповноваження одержувача бюджетних коштів на їх використання. «Передача коштів з одного бюджету до іншого передбачена чинним законодавством, але, як виявилося, є нюанси», — зазначає експерт. Через це 1,25 млрд грн кілька місяців залишалися на рахунках, тоді як від створення резервної системи, за словами Сергієнка, безпосередньо залежить забезпечення теплом мільйонів киян у зимовий період.
Сергієнко наголошує, що через бюрократичну тяганину посадовці профільних відомств втрачають із поля зору головне — ризик того, що взимку мешканці столиці можуть залишитися без опалення. Він також звертає увагу, що загальна вартість виконання Плану стійкості, затвердженого Радою національної безпеки і оборони України, є значним фінансовим навантаженням для міста. Зволікання з фінансуванням, зазначає експерт, обмежує час, необхідний для закупівлі та монтажу обладнання до початку холодів.
Столиця намагається акумулювати необхідні ресурси з кількох джерел. З міського бюджету на відповідні проєкти виділили 11,1 млрд грн, ще 5,2 млрд грн планують залучити у вигляді кредитів від «Ощадбанку» та Європейського банку реконструкції та розвитку. Власні кошти комунального підприємства «Київтеплоенерго» становлять 1,7 млрд грн, а у вигляді субвенції передбачили 1,3 млрд грн. «Тож потрібну суму поступово вдається зібрати. А от з допомогою з боку уряду не все так просто», — резюмує фахівець.
Київська міська рада 14 липня проголосувала за повернення 1,25 млрд грн із державного бюджету до міського. Рішення ухвалили після того, як стало зрозуміло, що агентство через правову невизначеність не зможе вчасно скористатися виділеними коштами. Загалом столиця реалізує проєкти плану стійкості на суму майже 23 млрд грн, однак наразі місто вимушене акумулювати ці ресурси самостійно, не отримавши очікуваної фінансової підтримки від центральної влади.
План стійкості у Києві затвердили ще у березні, після аналізу викликів минулого опалювального сезону. Попри це, у середньому плани стійкості регіонів виконано лише на 40%. Найкращі темпи демонструють Дніпропетровська, Київська, Житомирська, Рівненська та Черкаська області, а серед аутсайдерів — Львівська та Івано-Франківська області, а також Київ. Таким чином, саме столиця опинилася серед регіонів, які потребують найбільшої уваги щодо завершення підготовки до зими.
