Політика 4 хв читання Автор: Дарина Марцинюк
Кабмін виділив 518 млн грн на резервні системи держорганів після атак на датацентри
Уряд спрямував 518,3 млн грн із резервного фонду на посилення резервних інформаційних систем державних органів. Рішення ухвалили після російських ударів по українських датацентрах 23–25 вересня, які спричинили масштабні перебої з інтернетом і зв'язком.
Кабінет Міністрів виділив 518,3 млн грн із резервного фонду на посилення резервних інформаційних систем державних органів. Про це повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький. Рішення ухвалили для захисту цифрової інфраструктури в умовах російських обстрілів і кібератак.
Резервні системи потрібні, щоб державні цифрові сервіси можна було швидше відновити, якщо основна інфраструктура постраждає внаслідок обстрілу або кібератаки. Загалом кошти спрямують на створення територіально відокремлених резервних середовищ і майданчиків, хмарну інфраструктуру, закупівлю серверного обладнання та програмного забезпечення, а також на системи резервного копіювання та відновлення.
За словами прем'єра, це має дозволити державним органам швидше відновлювати роботу інформаційних систем і сервісів після можливих пошкоджень. 27 вересня 2026 року Корецький заявив, що через те, що російські війська почали атакувати українські датацентри, загроза для цифрової та комунікаційної системи країни залишатиметься високою до завершення бойових дій.
Він також наголосив, що при побудові моделі захисту інтернет-інфраструктури уряд і військові виходять із «найгіршого можливого сценарію». «По-перше, захищаємо. По-друге, є нестандартні рішення. Щось має бути під землею, щось повинно бути в "хмарі", щось повинно бути за кордоном, щось повинно бути мікс, а щось повинно бути всі три одночасно. Тому єдиного правила немає, але те, що треба виходити з найгіршого сценарію і саме так мислити та готувати себе — це факт», — зазначив прем'єр.
Питання захисту датацентрів і роботи мобільного зв'язку стало окремою темою на засіданні Ставки Верховного Головнокомандувача. Під час російських атак 23 та 24 вересня у Києві вже постраждали датацентри та обладнання низки операторів. Зокрема, влучання та знеструмлення майданчиків спричинили масштабні проблеми з інфраструктурою.
Crazy Network заявив про пряме влучання в центральний датацентр обміну трафіком у Києві, через що доступ до мережі та телефонія зникли в абонентів не лише в столиці, а й у Вінниці та Хмельницькій області. KIEVNET повідомив про ураження датацентру, який забезпечує функціонування сегмента його мережі, що призвело до відключень у центрі Києва. UTELS заявив про пошкодження датацентру з магістральним та активним мережевим обладнанням, кабельних ліній і каналів зв'язку, через що без послуг залишилися кілька тисяч абонентів. Компанія уточнила, що це вже не перший удар по її інфраструктурі.
Cityhost повідомив про знищення частини власного серверного обладнання в одному з київських датацентрів, через що компанія екстрено розгортає бекапи на майданчиках за кордоном. Etherlink зафіксував пошкодження вузла зв'язку внаслідок обстрілу датацентру, що вивело з ладу інтернет і телефонію. зазнав перебоїв через проблеми з електропостачанням комутаційних вузлів. Також пошкоджено датацентр телекомунікаційної компанії Data Group, але всі дані та цифрові сервіси клієнтів зберегли.
У мережах «Павутина», «Домонет» і FAUST/ було пошкоджено комутаційне обладнання й кабельні лінії. У «Павутини» на певний час вийшла з ладу майже половина мережі, а провайдерам довелося терміново перемикати трафік на резервні лінії. Лише в Києві внаслідок атаки 23 вересня постраждали чотири датацентри, а близько 100 тисяч домогосподарств мали проблеми з інтернетом. 29 вересня повторної атаки зазнав КВЦ «Парковий», де знаходився однойменний датацентр. Попередня атака по ньому була 23 вересня.
Виділені кошти мають підвищити стійкість державних цифрових систем до подібних інцидентів. Уряд розраховує, що розподіл резервних потужностей між різними майданчиками, включно з хмарними та закордонними, дозволить уникнути тривалих збоїв у роботі сервісів для громадян.
5
