Політика 3 хв читання Автор: Валентин Петренко
Лавров назвав дії Німеччини «початком справжньої війни» після звинувачень у диверсії
Москва підвищує ставки у конфлікті з Берліном, але формальної війни між державами немає. Німеччина відповідає на підозрювану російську гібридну операцію та зберігає підтримку України.
Російський міністр закордонних справ Сергій Лавров назвав дії Німеччини «по суті початком справжньої війни» і заявив, що Берлін нібито «знову хоче війни». Так він відповів на звинувачення у причетності Росії до диверсійної операції в аеропорту Лейпциг/Галле та на рішення німецького уряду закрити генконсульство РФ у Бонні й припинити угоду щодо «Російського дому» в Берліні. В іншій частині інтерв’ю Лавров сказав, що канцлер Фрідріх Мерц «по суті» збирається оголосити Росії війну.
Ці слова є політичним тиском, а не юридичною дією. Росія не оголосила Німеччині війну, а Німеччина не оголошувала війни Росії. Федеральний уряд ФРН прямо формулює позицію так: країна не перебуває у стані війни, хоча щодня стикається з гібридною війною. Під цим у Берліні розуміють атаки на інфраструктуру, шпигунство, кібератаки, саботаж і кампанії впливу, які не переходять у відкриту військову операцію.
Політичне рішення Берліна базується на висновках щодо подій 4 серпня в Лейпцигу. Німеччина вважає, що Росія стояла за спробою атаки безпілотником із вибухівкою біля українського транспортного літака. Москва категорично заперечує звинувачення. Німецькі слідчі не виклали у відкритий доступ усі матеріали, пояснивши це захистом розслідування, але уряд заявив, що має достатні підстави для політичної атрибуції відповідальності.
Далі почалася інституційна відповідь. Генконсульство РФ у Бонні повинно закритися 18 вересня, а його персонал — залишити країну. Угоду, на якій базувалася робота «Російського дому» в Берліні, припинено. Німеччина посилює контроль за в’їздом громадян Росії, хоче нових персональних санкцій у ЄС та заходів проти тіньового флоту. Уряд наголошує, що відповідь є пропорційною і має стримувати, а не провокувати подальшу ескалацію.
Для України цей конфлікт має прямий політичний сенс. Підозрювана диверсія була пов’язана з українським літаком, а Берлін заявив, що не відступить від підтримки Києва. Німецький уряд координує заходи з ЄС і НАТО, тобто переводить двосторонню суперечку з Москвою у ширшу систему європейської безпеки. Саме це робить заяви Лаврова частиною боротьби не лише за дипломатичні позиції, а й за трактування війни Росії проти України та ролі європейських союзників.
Москва вже почала відповідати: оголошено про закриття Goethe-Institut у трьох російських містах. Водночас Кремль заявляє, що хоче зберігати дипломатичні відносини з Німеччиною. Це суперечить буквальному прочитанню слів про «справжню війну». Наступна фаза залежатиме від нових доказів у справі Лейпцига, санкцій ЄС і того, чи залишиться російська відповідь у дипломатичній площині, чи Кремль спробує перенести конфлікт у нові сфери.
