Політика 3 хв читання Автор: Валентин Петренко
МЗС Угорщини підміняло пресу працівниками на брифінгах Сійярто — 444
444 описало систему, за якої співробітників угорського МЗС направляли заповнювати зал на пресконференціях Петера Сійярто, тоді як незалежні редакції майже не отримували запрошень.
Пресконференції колишнього міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто могли виглядати людними не тому, що на них збиралося багато редакцій. Угорське видання 444 повідомило, що значну частину аудиторії формували працівники самого МЗС, яких направляли до зали за службовим розподілом.
За словами джерел 444 у міністерстві, перед окремими заходами підрозділам повідомляли, скільки людей потрібно відрядити. Ціль — зайняти приблизно 50–60 місць. Учасникам наказували прибути щонайменше за пів години до початку, а до появи Сійярто вже сидіти в повній тиші. Після завершення заходу вставати не дозволялося, поки міністр не покине приміщення.
Якщо добровольців бракувало, участь ставала обов’язковою: керівники визначали конкретних співробітників. Така організація означала, що державна установа не просто контролювала протокол навколо міністра, а фактично формувала аудиторію для його публічних виступів.
Політичне значення цієї практики проявляється в іншій частині розповіді 444. Незалежні редакції, які могли поставити непередбачене або критичне запитання, на пресконференції практично не запрошували. Один зі співробітників МЗС розповів виданню, що нерідко бачив у залі лише одного справжнього журналіста — кореспондента державного агентства MTI. За його словами, був і випадок, коли працівник пресслужби міністерства пропонував, яке запитання поставити.
Така модель зменшує саму політичну функцію пресконференції. Для міністра це один із небагатьох форматів, де порядок денний не повністю належить його апарату: журналісти можуть змусити відповісти на тему, яку посадовець не планував порушувати. Якщо доступ до мікрофона отримують переважно лояльні або контрольовані учасники, захід зовні зберігає форму відкритості, але втрачає частину змісту.
Суперечка навколо доступу до пресконференцій Сійярто почалася задовго до нинішньої публікації. 444 через суд вимагало від МЗС перелік редакцій, які отримували запрошення. У 2024 році суд став на бік видання, однак у серпні 2025 року редакція повідомила, що змушена домагатися примусового виконання рішення. Вона тоді наголошувала: значна частина угорських медіа не могла бути присутньою на цих заходах і безпосередньо ставити запитання міністру.
Після парламентських виборів 2026 року в Угорщині змінився уряд. Офіційний урядовий портал нині називає міністеркою закордонних справ Орбан Аніту, тому Сійярто коректно називати колишнім главою зовнішньополітичного відомства. Нові свідчення стосуються періоду попередньої влади.
Тепер питання виходить за межі окремої пресконференції. Якщо описана система діяла регулярно, йдеться про інституційну практику керування не лише повідомленням міністра, а й самою видимістю публічного контролю над ним. Наступним кроком у цій історії можуть стати внутрішні документи МЗС або нові свідчення працівників, які покажуть, наскільки централізовано формували аудиторію та список допущених журналістів.
