Політика 3 хв читання Автор: Гліб Черненко
МЗС Угорщини привітало заяву Верховної Ради щодо репресій на Закарпатті
Угорське зовнішньополітичне відомство позитивно оцінило рішення українського парламенту засудити злочини радянської військової адміністрації на Закарпатті у 1944–1946 роках.
Міністерство закордонних справ Угорщини привітало заяву Верховної Ради України, якою парламент засудив злочини радянської військової адміністрації на Закарпатті у 1944–1946 роках. У Будапешті позитивно відреагували на офіційне визнання Києвом трагічних подій того періоду, що стало кроком до врегулювання чутливого питання у двосторонніх відносинах.
Йдеться про ухвалену Верховною Радою заяву, в якій засуджуються дії радянської військової адміністрації на території сучасного Закарпаття наприкінці Другої світової війни та в перші повоєнні роки. Цей період супроводжувався репресіями проти місцевого населення, зокрема етнічних угорців, що тривалий час залишалося болючою темою у стосунках між Україною та Угорщиною.
Реакція угорського зовнішньополітичного відомства свідчить про те, що документ, ухвалений українським парламентом, був сприйнятий як важливий сигнал готовності Києва до діалогу з історичних питань. У Будапешті розцінили цей крок як визнання складної спадщини минулого, що відкриває шлях до подальшого зближення позицій сторін.
Заява Верховної Ради з'явилася на тлі непростих відносин між двома країнами, які протягом останніх років зазнавали напруги через питання прав національних меншин, зокрема угорської громади на Закарпатті. Питання мови освіти, статусу угорських культурних інституцій та інші чутливі теми неодноразово ставали предметом гострих дискусій між Києвом та Будапештом.
Водночас Угорщина продовжує займати неоднозначну позицію щодо окремих аспектів українсько-угорських відносин. Зокрема, прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр раніше заявляв про намір уряду продовжувати надавати тимчасовий захист українським чоловікам призовного віку, які втікають до країни, попри рішення Європейського Союзу. Це рішення, за словами угорського прем'єра, насамперед стосується етнічних угорців із Закарпаття.
Історичний контекст подій 1944–1946 років на Закарпатті залишається складним для обох країн. Після входження регіону до складу Української РСР там відбувалися масові депортації, розкуркулення та переслідування місцевого населення, що не могло не позначитися на демографічній та культурній ситуації в регіоні. Угорська сторона неодноразово порушувала ці питання на міжнародних майданчиках.
Ухвалення заяви Верховної Ради може стати основою для подальшого діалогу між країнами щодо історичної пам'яті та спільного минулого. Експерти зазначають, що визнання історичних трагедій є важливою передумовою для нормалізації відносин, особливо у контексті євроінтеграційних прагнень України та необхідності підтримки з боку всіх держав-членів Європейського Союзу.
