Прем'єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс запропонував Міністерству освіти, науки та спорту переглянути загальноосвітні програми, затверджені у 2022 році, та вилучити з них твори Михайла Ломоносова. Натомість до шкільної програми, на думку очільника уряду, варто включити твори Тараса Шевченка. Ці програми визначають перелік літературних творів, які вивчають учні загальноосвітніх шкіл Литви.
Свою ініціативу Сінкявічюс пояснив тим, що литовські школярі не повинні формувати уявлення про патріотизм і громадянськість на основі творів авторів, пов'язаних із російською імперською ідеологією. Ломоносов, чиї твори нині входять до переліку рекомендованої літератури, відомий тим, що прославляв імперські війни Росії. Відтак, на думку прем'єра, його твори не відповідають завданню сучасної литовської школи виховувати громадянську позицію учнів.
На думку очільника уряду, вивчення творчості Шевченка допомогло б литовській молоді краще зрозуміти історію та самобутність українського народу, а також літературні тексти, які відіграли важливу роль у формуванні української ідентичності. Йдеться про українського класика, чия спадщина є важливою частиною національної культури України. Запровадження його творів у литовській школі могло б познайомити учнів із літературою держави-партнера, що відповідає сучасним освітнім підходам у регіоні. Для литовських учнів це розширило б уявлення про українську культуру та її історичне коріння.
Пропозиція Сінкявічюса вписується у ширшу дискусію в Литві щодо впливу російської імперської спадщини на освіту та суспільну пам'ять. Оновлені у 2022 році навчальні програми раніше вже викликали критику через список рекомендованої літератури. Критики заявляли, що в переліку стало більше російських авторів, ніж у попередніх програмах, тоді як українська література в ньому була представлена недостатньо. Зокрема, звучали заклики додати до програми твори українських класиків, серед яких називали саме Тараса Шевченка. Це свідчить про те, що питання наповнення шкільної програми залишається чутливим для литовського суспільства.
Міністерство освіти, науки та спорту Литви, реагуючи на попередню критику, наголошувало, що вивчення творів російських авторів не є обов'язковим. У відомстві зазначали, що вчителі мають можливість самостійно обирати літературні твори авторів різних країн, тож наповнення програми значною мірою залежить від рішень педагогів. Водночас сама наявність великої кількості російських авторів у рекомендованому списку продовжує викликати зауваження в освітньому середовищі. Така позиція відомства, втім, не зняла суспільної дискусії навколо рекомендованого переліку.
Пропозиція прем'єра не означає автоматичної зміни освітніх програм. Остаточне рішення ухвалюватиме Міністерство освіти, науки та спорту Литви, яке й отримало відповідне звернення. Терміни розгляду ініціативи наразі не повідомляються, тож подальша доля цієї пропозиції залежатиме від позиції відомства.
Після початку повномасштабної війни Росії проти України країни Балтії активізували перегляд підходів до викладання історії та культури. Вони приділяють більше уваги власній національній спадщині та культурі держав-партнерів. Ініціатива литовського прем'єра є частиною цього ширшого процесу, в межах якого балтійські країни переглядають місце російських авторів у шкільних програмах та суспільному дискурсі. Цей процес охоплює не лише зміну переліків рекомендованої літератури, а й загалом підходи до викладання історії та культури в регіоні.
