Політика 4 хв читання Автор: Валентин Петренко
Проєкт Wamani з’єднав страх війни з політикою Мілея
Мартін Варсавський купив 32 тисячі гектарів після приходу Хав’єра Мілея і просуває ідею Аргентини як безпечної гавані для заможних інвесторів.
Приватне ранчо Wamani у Мендосі стало не лише історією про заможних підприємців, які готують запасний сценарій на випадок глобальної катастрофи. Проєкт напряму пов’язаний із політичним курсом президента Аргентини Хав’єра Мілея та дискусією про те, чи може віддаленість країни від головних зон військового ризику стати економічною перевагою.
Технологічний підприємець Мартін Варсавський придбав землю у грудні 2023 року, невдовзі після перемоги Мілея на виборах. Разом із п’ятьма співінвесторами він контролює 32 тисячі гектарів у передгір’ях Анд. Financial Times називає серед партнерів Алека Оксенфорда, співзасновника OLX і аргентинського посла у Вашингтоні, а також мільярдера Дена Любецкі, засновника Kind.
Варсавський не приховує політичної симпатії до Мілея. У попередньому інтерв’ю elDiarioAR він розповідав, що презентував президентові та міністру економіки Луїсу Капуто ідею «візи спокою» — механізму для заможних іноземців, які хотіли б мати право швидко переїхати до Аргентини під час великої міжнародної кризи. За його словами, спочатку задум видався співрозмовникам дивним, але пізніше вони побачили в ньому можливу конкурентну перевагу країни.
У 2026 році ця розмова вже має ширший державний контекст. Financial Times повідомляє, що аргентинський уряд працює над програмою громадянства через інвестиції. Це не тотожне приватній пропозиції Варсавського і не означає, що влада створює «апокаліптичну візу». Однак обидві ідеї використовують схожу логіку: капітал може шукати не лише прибуток, а й географічну страховку.
Сам Wamani поступово набуває ознак такої страховки. На території є житлові споруди, геодезичні куполи, злітна смуга, сонячні панелі та Starlink. Власники думають про худобу, можливість вирощувати продукти та локальне зберігання великих мовних моделей на комп’ютерах із сонячним живленням. Останнє має дати доступ до частини цифрових знань, якщо глобальні сервери вийдуть з ладу. Це план, а не вже готова автономна мережа.
Вірусний опис про «ковчег мільярдерів» водночас неточний у двох деталях. Financial Times пише, що група витратила майже 10 мільйонів доларів, а не понад 10 мільйонів. Крім того, мільярдером у складі групи прямо названо Любецкі; статки самого Варсавського видання оцінює приблизно у 700 мільйонів доларів.
Політичне значення Wamani полягає не в тому, чи справдяться найгірші прогнози його власників. Воно в тому, що приватний страх уже переводиться у землю, інфраструктуру та пропозиції для державної політики. Варсавський радив Аргентині накопичувати резерви критичних напівпровідників і трансформаторів, а паралельно розглядає країну як місце, куди заможні люди з Північної півкулі можуть перенести частину свого ризику.
При цьому Wamani не є герметичною «державою в державі». Офіційний сайт позиціонує його також як туристичне місце і дозволяє запитувати доступність проживання. Financial Times пише, що власники думають про Airbnb. Це робить проєкт подвійним: у мирному сценарії він може бути дорогим віддаленим курортом, у кризовому — резервною інфраструктурою.
Для уряду Мілея тут виникає складніше питання. Якщо Аргентина справді хоче продавати географічну безпеку як перевагу, доведеться визначити, де закінчується приватна страховка для глобального капіталу і починається публічний інтерес — земельна політика, доступ до ресурсів, правила інвестицій і довгострокова стійкість місцевих громад. Wamani вже показує, що ця дискусія перестає бути теоретичною.
