Політика 4 хв читання Автор: Валентин Петренко
У 2026 році Україна бере в полон на 107 росіян більше щомісяця, ніж РФ українців
Українські військові щомісяця поповнюють обмінний фонд у середньому на 107 російських військових більше, ніж Росія — українських. Це співвідношення зберігається протягом 2026 року.
Українські військові у 2026 році щомісяця беруть у полон у середньому на 107 російських військовослужбовців більше, ніж Росія — українських. Про це свідчать дані про поповнення обмінного фонду, який Україна намагається нарощувати якомога швидше.
Захоплення полонених залишається одним із ключових інструментів для повернення українських захисників додому. Кожен узятий у полон окупант збільшує можливості для обмінів, а отже, й шанси на звільнення тих, хто перебуває в російському полоні. Саме тому українські підрозділи на передовій отримують завдання брати полонених там, де це можливо, навіть у складних умовах.
Показник у 107 осіб на місяць — це середня різниця між кількістю росіян, захоплених українськими силами, та кількістю українців, захоплених російськими військами. Він демонструє, що обмінний фонд України поповнюється швидшими темпами, ніж аналогічний фонд противника. Це має практичне значення: що більше російських військових перебуває в українському полоні, то більше важелів має українська сторона під час переговорів про обміни.
Поповнення обмінного фонду — це не лише військове, а й політичне завдання. Обміни полоненими залишаються однією з небагатьох тем, де сторони взаємодіють попри активні бойові дії. Для українського суспільства повернення кожного захисника є надзвичайно чутливим питанням, тому військове командування приділяє цьому напряму постійну увагу.
Захоплення полонених відбувається в різних умовах — під час штурмових дій, оборонних боїв, а також у результаті нестандартних операцій. Зокрема, українські підрозділи дедалі частіше використовують технологічні рішення, які дозволяють діяти в глибокому тилу противника. Це створює додаткові можливості для захоплення військовослужбовців РФ, зокрема тих, хто не очікує появи українських сил у своєму тилу.
Одним із прикладів такого підходу є операції із застосуванням наземних роботизованих комплексів. Українські сили вже мали випадки, коли російські військові здавалися в полон без участі піхоти — виключно під тиском роботизованих систем і дронів. Такі випадки підтверджують, що технологічна перевага може безпосередньо впливати на кількість полонених і, відповідно, на обмінний фонд.
Водночас захоплення полонених залишається ризикованим завданням. Воно вимагає координації між підрозділами, належної підготовки та часто — швидких рішень у динамічній бойовій обстановці. Українські військові наголошують, що кожен полонений — це не лише статистика, а й конкретна можливість повернути українського бійця з російського полону.
Різниця на користь України у 107 осіб щомісяця протягом 2026 року свідчить про системну роботу в цьому напрямі. Вона також вказує на те, що російська сторона не має аналогічного темпу поповнення свого обмінного фонду. Для України це означає посилення переговорних позицій у питаннях обмінів, які залишаються одним із найважливіших гуманітарних треків під час війни.
Подальша динаміка залежатиме від інтенсивності бойових дій, здатності українських підрозділів проводити операції із захоплення полонених та від готовності російської сторони продовжувати обмінні процеси. Наразі ж статистика 2026 року демонструє стійку перевагу України за цим показником.
8
