У Польщі стрімко зростає кількість злочинів на ґрунті ненависті проти громадян України. Лише за перші шість місяців 2026 року правоохоронці зареєстрували 180 повідомлень про мову ворожнечі та напади, що на понад 30% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомляє видання Rzeczpospolita з посиланням на дані польської поліції.

Для порівняння, за весь 2024 рік було подано 267 таких заяв, а за 2025 рік — 275. Якщо нинішня динаміка збережеться, до кінця 2026 року кількість інцидентів може сягнути 360. Водночас експерти наголошують, що реальні масштаби агресії можуть бути значно більшими, оскільки частина постраждалих не звертається до поліції через страх.

Соціолог і президент Інституту громадських справ Яцек Кухарчик зазначає, що статистика не відображає всієї правди. «Деякі жертви не хочуть повідомляти про злочин, бо просто бояться», — пояснює він. За його словами, токсична атмосфера довкола українців у політичній риториці та інтернеті переноситься в реальне життя, створюючи ефект дозволеності. «Не треба вже соромитися, а дехто навіть вважає напади на українців приводом для гордості», — додає Кухарчик.

Останнім часом Польщу сколихнули кілька резонансних випадків. У місті Бєльсько-Бяла 54-річний колишній водій автобуса публічно ображав неповнолітніх українських дівчат через їхню національність. Чоловіка затримали, йому загрожує до трьох років ув'язнення. У травні в Варшаві підлітки напали на трьох українських тинейджерів, унаслідок чого один із них отримав перелом черепа. Також зафіксовано випадки побиття у Вроцлаві.

Інциденти викликали гостру дискусію серед польських політиків. Очільник Міністерства внутрішніх справ Марцін Кервінський звинуватив опозиційні сили в розпалюванні антиукраїнських настроїв під час виборчих кампаній. Він заявив, що «Качинський, Браун чи Чарнек роблять багато, щоб брунатна хвиля розлилася по Польщі», і пообіцяв нульову толерантність до агресії. Міністерка освіти Барбара Новацька закликала тих самих політиків «зібрати похмурі плоди своєї цькувальної кампанії проти біженців». Натомість речник партії «Право і справедливість» Рафал Боченек звинуватив у «брутералізації суспільного життя» саму владу.

Соціологи додають, що накопичений гнів у суспільстві активно підігрівається російськими тролями в інтернеті. Кримінолог професор Брунон Голіст пояснює, що після початку повномасштабної війни в польському суспільстві переважали позитивні почуття до біженців. Проте зараз агресія стає помітнішою, зокрема через велику кількість мігрантів — у Польщі проживає близько 1,2 мільйона українців — та вплив публічних заяв політиків і громадських активістів. Він також зазначає, що через велику кількість українців стають помітнішими й поодинокі негативні епізоди за їхньою участю, що впливає на сприйняття всієї громади.

Дослідники зі Спілки українців Польщі у своєму моніторингу мови ненависті за 2024–2025 роки дійшли висновку, що зростання агресії має хвильовий характер і чітко пов'язане з політичними подіями. Серед тригерів минулих років — річниця Волинської трагедії та прем'єра фільму «Волинь». Опитування IBRiS показало, що понад 33% поляків помітили зміну свого ставлення до українців на гірше.

Ситуацію ускладнило і нещодавнє загострення дипломатичних відносин між країнами через історичні питання та непорозуміння у сфері військової допомоги. Водночас правила перебування громадян України за кордоном зазнають суттєвих трансформацій. У липні Єврокомісія планує оголосити про масштабні зміни до директиви про тимчасовий захист українських біженців, згідно з якими чоловікам і жінкам знадобиться спеціальна довідка, видана на прохання офіційного Києва. Крім того, Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі підготувало законопроєкт, що посилює вимоги до іноземців, зокрема правила отримання громадянства, що безпосередньо вплине на українців, які наразі залишаються найбільшою групою претендентів на отримання польського паспорта.