Політика 5 хв читання
У Росії адміністративні штрафи перетворюють на виборчі заборони
Перед вересневими виборами влада РФ використовує справи про «екстремістську символіку» як механізм усунення кандидатів із перегонів.
Російська виборча кампанія 2026 року показує, як політичний результат може бути досягнутий без прямої заборони опозиційної партії. Достатньо адміністративного рішення щодо окремої людини: штраф у кілька тисяч рублів за публікацію в інтернеті автоматично означає втрату права балотуватися протягом року. У підсумку партія формально лишається у виборах, але її публічні фігури одна за одною вибувають із перегонів.
За даними підрахунку Novaya Gazeta Europe, який 20 липня навела Meduza, щонайменше 21 російський політик зіткнувся зі справами про «демонстрацію екстремістської або нацистської символіки», що унеможливили їхню участь у виборах. Серед них 14 представників «Яблока», четверо комуністів, один член «Справедливої Росії» та двоє незалежних кандидатів. The Telegraph 8 серпня повідомив уже про щонайменше 23 випадки, хоча цю оновлену цифру ми не змогли окремо підтвердити первинними матеріалами.
Ключовий інструмент — стаття 20.3(1) Кодексу РФ про адміністративні правопорушення. У більшості задокументованих епізодів приводом стали фотографії Олексія Навального, символіка пов’язаних із ним проєктів або відео з похорону. У 18 із 21 випадку суди призначали мінімальні штрафи — від 1 000 до 2 000 рублів. Самі суми майже символічні. Політичний ефект значно більший: річна заборона на висування перекриває саме вересневу кампанію.
Найвищий за статусом приклад — голова «Яблока» Микола Рибаков. Його справа дійшла до Верховного суду РФ. 28 липня суд залишив без змін штраф 1 500 рублів і заборону балотуватися. Підставою був допис зі співчуттям після смерті Навального, де суд побачив заборонену символіку. Таким чином, лідер партії не може особисто очолити виборчу боротьбу, хоча сама партія продовжує брати участь у федеральних виборах.
Інший помітний діяч «Яблока» Олександр Шишлов програв апеляцію в Санкт-Петербурзі 15 липня. Його оштрафували на 1 500 рублів через старий репост інтерв’ю в Telegram. Партія заявляє, що щонайменше 13 її членів уже отримали адміністративні покарання за «екстремістську символіку», а приблизно 40 її представників були усунені від виборів з різних підстав.
Цей тиск має і значно жорсткіший вимір. У червні заступника голови партії Максима Круглова засудили до семи років колонії через дописи про загибель цивільних у Бучі, Маріуполі та інших українських містах. Amnesty International прямо назвала цей вирок частиною ширшої кампанії проти «Яблока» перед виборами. The Times повідомляла, що вісім членів партії перебувають за ґратами, а ще 12 мають статус «іноземного агента», який також закриває шлях до виборних посад.
У цій системі важливо, хто саме ухвалює рішення. Поліція та центри з протидії «екстремізму» складають протоколи, суди встановлюють адміністративну відповідальність, виборчі комісії застосовують правові наслідки, а реєстр «іноземних агентів» веде Міністерство юстиції. Кожен крок формально належить до окремої процедури. Разом вони створюють послідовний фільтр, який скорочує вибір виборця до дня голосування.
Водночас некоректно говорити, що Верховний суд РФ зараз розглядає питання зняття всього «Яблока» з думських виборів. 29 липня ЦВК РФ одноголосно зареєструвала федеральний список партії з 269 кандидатів. Судовий розгляд у Верховному суді РФ стосувався персонально Рибакова. Суперечки щодо партійних списків є на регіональному рівні: наприклад, Санкт-Петербурзька виборча комісія не зареєструвала список «Яблока» до міських Законодавчих зборів.
Політичне значення такої моделі полягає в тому, що влада не обов’язково прибирає з бюлетеня бренд партії. Вона може обмежувати людей, які здатні перетворити цей бренд на кампанію, публічний конфлікт чи протестне голосування. Саме тому дрібні адміністративні штрафи стають важливішими за свою номінальну суму.
Meduza раніше повідомляла, що президентську адміністрацію та «Єдину Росію» непокоїть непередбачуваність настроїв перед виборами. Це повідомлення не доводить прямого наказу щодо конкретних справ, але пояснює політичний фон. The Telegraph також пов’язує посилення тиску з війною, економічними проблемами і можливим протестним голосуванням. Факт, який можна встановити без припущень, полягає в іншому: до вересня кількість опозиційних кандидатів уже скоротилася через юридичні процедури, що запускаються часто через давні цифрові публікації.
