Політика 5 хв читання Автор: Гліб Черненко
Україна та Південна Корея: дипломатичний конфлікт через військовополонених загрожує довгостроковим відносинам
Після відкликання Сеулом посла з Києва українське питання стало предметом внутрішньополітичної боротьби в Південній Кореї. Експерти закликають Київ не допустити, щоб окремий інцидент перетворився на постійний чинник тиску.
Відкликання Південною Кореєю свого посла з Києва перетворило дипломатичне непорозуміння на значно серйознішу проблему. Українське питання вже стало предметом внутрішньополітичного протистояння в Сеулі, і це створює ризики для двосторонніх відносин на роки вперед. Ідеться про державу, президенту якої залишатися при владі ще майже чотири роки.
Ситуація навколо передачі двох північнокорейських військовополонених вийшла за межі суто дипломатичного інциденту. Внутрішньополітична опозиція в Південній Кореї отримала привід використовувати українську тему у своїй боротьбі, і цей привід може зберігатися протягом усього президентського терміну. Навіть якщо сьогоднішній конфлікт здається обмеженим, його політичні наслідки можуть виявитися значно тривалішими.
Подібна тенденція простежується й в інших країнах. У США українське питання регулярно стає предметом внутрішньополітичних дискусій. У Франції підтримка України та ставлення до війни вже окреслюються як одна з тем президентської кампанії 2027 року. Аналогічні процеси відбуваються і в Німеччині. Тепер цей самий ризик виникає і в Південній Кореї.
Українська дипломатія не повинна залишати ситуацію на самоплив. Перший крок — перенести акцент із минулого на майбутнє. Замість продовження публічної дискусії про те, хто правий і хто винен у ситуації з передачею військовополонених, варто запропонувати узгодити порядок поводження з чутливою інформацією на майбутнє. Це дозволить врахувати занепокоєння Сеула, не відмовляючись від української позиції щодо обставин інциденту.
Другий крок — дати президенту Лі можливість продемонструвати результат. Для південнокорейського керівництва важливо показати власній аудиторії, що дипломатичний протест був почутий. Київ може допомогти створити умови, за яких відновлення співпраці виглядатиме не як відступ Сеула, а як результат його наполегливої позиції та досягнутих домовленостей.
Третій крок — використати прямі канали дипломатії. Важливим елементом є конфіденційні консультації між міністрами закордонних справ України та Південної Кореї. Якщо цього виявиться недостатньо, можна залучити довіреного посередника. Але не варто передчасно перетворювати двосторонню суперечку на міжнародне публічне шоу.
Четвертий крок — запропонувати пакет практичних рішень. Ідеться про конфіденційне звернення до південнокорейського керівництва, узгодження механізму консультацій із чутливих питань безпеки та поступове відновлення повноцінної дипломатичної взаємодії. Мета — не обміняти поступку на поступку, а повернути відносини до робочого стану.
Окремо слід не змішувати різні проблеми. Питання постачання південнокорейських нафтопродуктів до росії потребує окремої правової та політичної оцінки. Якщо такі поставки викликають обґрунтовані запитання щодо ефективності санкцій, їх слід порушувати професійно, спираючись на факти. Але не варто використовувати їх як відповідну претензію в конфлікті навколо військовополонених, адже це лише ускладнить пошук компромісу.
Нарешті, Україна може зробити перший крок, не чекаючи, поки інша сторона змінить свою позицію. Київ може висловити жаль з приводу того, що оприлюднення чутливої інформації призвело до дипломатичного конфлікту, підтвердити повагу до занепокоєнь Сеула та запропонувати додаткові гарантії координації на майбутнє. Це не обов'язково означає юридичне визнання порушення угоди, існування якої Київ заперечує. Важливо розділити визнання політичних наслідків ситуації та згоду з іншою юридичною інтерпретацією.
Україні не потрібно відмовлятися від власної позиції. Але їй важливо не допустити, щоб окремий конфлікт перетворився на постійний чинник внутрішньополітичної боротьби в Південній Кореї. Завдання дипломатії — не обов'язково переконати партнера, що він був неправий. Іноді важливіше створити умови, за яких він зможе повернутися до співпраці, не втративши обличчя. Саме цього зараз варто прагнути Києву у відносинах із Сеулом.
5
