Політика 4 хв читання Автор: Валентин Петренко
Вашингтон переводить просування дипломатів на критерії заслуг
Адміністрація Трампа прибирає DEI з кадрової архітектури Foreign Service і робить професійну результативність центральним критерієм кар’єри.
Кадрова реформа Держдепартаменту США перетворюється на один із найпомітніших способів, якими адміністрація Дональда Трампа змінює саму інституцію американської зовнішньої політики. Вашингтон послідовно прибирає DEI та DEIA з процедур відбору й просування дипломатів і натомість наголошує на особистих заслугах, компетентності, професійній придатності та готовності виконувати політичний курс чинної адміністрації.
Формальний старт цьому напряму дав президентський меморандум від 19 березня 2025 року. Він наказав переглянути критерії Foreign Service, що діяли в 2022–2025 роках, і вилучити окремий Core Precept, присвячений diversity, equity, inclusion and accessibility. Це було частиною ширшого федерального курсу на згортання DEI-програм, запровадженого одразу після повернення Трампа до Білого дому.
Для політичної системи США це більше, ніж зміна кадрової термінології. Foreign Service — професійний корпус, який має переживати зміни адміністрацій і забезпечувати інституційну пам’ять дипломатії. Тому питання про критерії кар’єри фактично визначає, які якості держава винагороджує у своїх майбутніх послах, керівниках місій і старших дипломатах. Команда Трампа стверджує, що попередня модель додавала до професійної оцінки ідеологічний критерій, який міг впливати на просування.
Держдепартамент у власній публічній комунікації заявив, що внутрішнє дослідження виявило 295 працівників Foreign Service, які нібито втратили можливості підвищення у 2024 році після включення DEI до промоційного процесу. Відомство обіцяє оцінювати постраждалих за попередньою результативністю і називає це відновленням справедливості. Ця цифра походить саме від Держдепартаменту, а повної публічної методології внутрішнього аналізу немає, тому вона залишається аргументом сторони, що проводить реформу.
Зміни стосуються не лише тих, хто вже працює. У 2026 році відомство переробило Foreign Service Officer Test і початкову підготовку. Офіційна сторінка кар’єри прямо описує оновлення як частину merit-based selection process: кандидатам додали перевірку логіки та міркування, прибрали situational judgment і personal narrative essays, а інші блоки пов’язали з реальними вимогами дипломатичної роботи. Окремо Держдепартамент оголосив повернення сильнішого акценту на американську історію, дипломатичну теорію, економічну дипломатію, переговори та стратегічну конкуренцію.
Опозиція до реформи існує і всередині професійного середовища. American Foreign Service Association підтримала відновлення набору, але заявила, що історія США, дипломатія та переговори не є новими предметами для дипломатів. Асоціація також заперечує, що попередню систему коректно описувати як перевірку ідеологічної лояльності. Окремо сенатори-демократи критикували затримки з прийомом учасників програм Pickering і Rangel, вважаючи, що це може послабити кадровий резерв.
Водночас юридичний фундамент недискримінації не зник. Діючий Foreign Affairs Manual вимагає merit при призначенні та просуванні, але одночасно забороняє дискримінацію за захищеними ознаками. У системі оцінювання залишається вимога дотримання Equal Employment Opportunity, а антидискримінаційне навчання No FEAR Act продовжує бути обов’язковим.
Політичний сенс реформи тому полягає в іншому: адміністрація відокремлює правову рівність від DEI як окремої управлінської ідеології та прибирає останню з кар’єрного механізму. Чи дасть це більш професійний і менш політизований Foreign Service, як обіцяє влада, чи навпаки зробить дипломатичний корпус залежнішим від політичного курсу конкретної адміністрації, стане зрозуміліше після кількох циклів набору і просування.
