Відставка Михайла Федорова з посади міністра оборони України стала першим випадком за час повномасштабної війни, коли керівник оборонного відомства залишив посаду, маючи високий рівень суспільної підтримки та репутацію борця з корупцією. Журналіст Віталій Портников в ефірі Еспресо заявив, що з точки зору політтехнологій це рішення було помилкою. Він нагадав, що попередні зміни на чолі Міністерства оборони відбувалися за зовсім інших обставин: Олексій Резніков залишав посаду на тлі гучних корупційних скандалів, Рустем Умєров перейшов на іншу державну посаду, а Денис Шмигаль взагалі не залишав уряд.

«Єдиною людиною, яка йшла у відставку не через корупційні звинувачення, а фактично на піку репутації людини, що бореться з корупційними схемами, виявився Михайло Федоров. Саме тому його ситуація кардинально відрізняється від усіх попередніх», — зазначив Портников. Він наголосив, що з політтехнологічної точки зору звільнення було помилкою, оскільки якщо поруч є людина, популярність якої зростає, не варто поспішати з її відставкою — слід дочекатися, поки ця популярність природно зменшиться.

Журналіст також припустив, що однією з причин такого рішення могла стати нездатність владної команди врегулювати конфлікт між Федоровим і головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським. «Можливо, президент просто втомився намагатися примирити їх і захотів повернутися в комфортну для себе ситуацію. Але це дитяча реакція, а не державне управління», — сказав Портников. Він додав, що якби Федоров залишився на посаді ще певний час, розвиток подій міг бути зовсім іншим, і назвав поспішність із відставкою загадкою.

Михайло Федоров 15 липня оголосив про залишення посади міністра оборони. Невдовзі після цього волонтер Сергій Стерненко, який від січня був радником міністра з питань підвищення використання БПЛА на фронті, також пішов з посади разом із міністром. Про таке ж рішення повідомив Сергій «Флеш» Бескрестнов. Заступник командувача Повітряних сил ЗСУ Павло Єлізаров 16 липня подав рапорт про відставку, заявивши, що звільнення Федорова є «великим злом для обороноздатності країни».

У відповідь на кадрове рішення в різних містах України розпочалися масові протести. 16 липня на площі Івана Франка біля Офісу президента в Києві зібрався мітинг. Люди протестували проти звільнення Федорова та вимагали усунення головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Акції тривали 16, 17, 18, 19 та 20 липня, а 21 липня протести увійшли в шостий день. У Києві мітингувальники знову зібралися біля театру Франка, тримаючи картонки із закликами повернути Федорова на посаду і звільнити Сирського.

У Дніпрі акція розпочалася з хвилини мовчання та гімну. Учасники розгорнули великий прапор України, скандували: «Сирського геть», «Військові — не одноразки», «Рада завтра на роботу», «Стоїть військо — стоїмо й ми». Мітинги також відбулися у Львові, Івано-Франківську, Ужгороді та інших містах. Президент Володимир Зеленський 21 липня провів зустріч із колишнім міністром оборони, проте подробиці розмови не розголошувалися.

Під час публічного звіту журналістам 16 липня Михайло Федоров розповів, що головком ЗСУ Олександр Сирський поставив йому ультиматум, а також блокував ініціативи відомства. Водночас Федоров наголосив, що Сирський у 2022 році «врятував країну», згадавши про його військові операції. Зеленський визнав, що міністр і головком не могли знайти спільної мови, і що проблеми на полі бою, у бригадах та з мобілізацією залишалися не вирішеними. 18 липня президент пообіцяв, що «рішення щодо армії будуть напрацьовані», а 20 липня Сирський попросив вибачення у ексміністра, заявивши, що не знав про конфлікт між ними.