Президент Володимир Зеленський 12 липня анонсував оновлення Кабінету міністрів та правоохоронних органів, заявивши, що за кожен пріоритетний зовнішньополітичний напрямок відповідатиме конкретна людина зі значним досвідом. Це рішення фактично підтвердило відставку прем'єр-міністра Юлії Свириденко, яка у соціальних мережах подякувала президенту за довіру та високу оцінку роботи своєї команди, назвавши період свого керівництва «найскладнішим у новітній історії України».
Варто зазначити, що президент не має повноважень одноосібно звільняти прем'єр-міністра — це рішення ухвалює виключно Верховна Рада. Народна депутатка Софія Федина наголосила, що Україна є парламентсько-президентською республікою, і саме парламентська більшість формує та несе політичну відповідальність за уряд. Вона розкритикувала президента за те, що він оголосив про зміну прем'єра так, ніби це його особисте кадрове рішення, а не конституційна процедура. Відповідно до законодавства, прем'єр-міністр має право заявити про відставку, але остаточне рішення ухвалює парламент, причому відставка голови уряду тягне за собою відставку всього Кабміну.
Політолог Вадим Денисенко вважає, що Юлія Свириденко була частиною системи керівника Офісу президента Андрія Єрмака, якому потрібен був слухняний виконавець на посаді голови уряду. На його думку, в системі, де немає Єрмака, Свириденко як виконавець поставлених завдань просто не потрібна. Політичний експерт Карл Волох пов'язує відставку Свириденко з санкціями щодо Петра Порошенка, зазначаючи, що вона була призначена на посаду прем'єра саме за готовність підписати подання на РНБО щодо санкцій, коли попередній прем'єр Денис Шмигаль відмовився це зробити.
Народний депутат Ярослав Железняк, який раніше був радником прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, назвав три конспірологічні версії заміни уряду. Перша — підготовка до виборів, які нібито мають відбутися у листопаді, тому потрібна максимально «електоральна» команда. Друга — сварка Свириденко з Зеленським 11 липня. Третя — хитра комбінація, аби замінити віцепрем'єра Михайла Федорова. Втім, сам Железняк зазначив, що не вірить у жодну з цих версій, і охарактеризував мислення президента та його команди як «серіальне», коли акторів змінюють, щойно сюжет стає нудним.
Железняк також зауважив, що урядом Свириденко були незадоволені багато людей, які ухвалюють рішення в системі, натякаючи, що вона слабко виконувала обов'язки прем'єра. Водночас набирала обертів історія з послом України в США Ольгою Стефанішиною, яка напередодні попросила про завершення дипломатичної служби за особистих обставин. Тепер саме Свириденко пророкують посаду посла у США, оскільки вона вела переговори щодо угоди про корисні копалини з адміністрацією Трампа у 2025 році.
Серед можливих кандидатів на посаду нового прем'єр-міністра називають чотири прізвища: чинний міністр оборони Михайло Федоров, голова «Нафтогазу» Сергій Корецький, експрем'єр та чинний міністр енергетики Денис Шмигаль, а також мер Харкова Ігор Терехов. Найбільш ймовірним претендентом вважається саме Корецький, який нібито вже погодився на посаду. Железняк позитивно відгукнувся про Корецького, зазначивши, що він очолив «Укрнафту», вивів її в прибуток, налагодив процес у «Нафтогазі» і має бачення того, як працює парламент. На думку депутата, на Корецького «немає алергії ні у кого».
Оновлення уряду відбувається на тлі складних переговорів із міжнародними партнерами та внутрішніх політичних викликів. Експерти зазначають, що кадрові зміни можуть бути спрямовані на підвищення ефективності виконавчої влади напередодні важливих економічних та безпекових рішень. Остаточне рішення про склад нового уряду ухвалюватиме Верховна Рада після внесення президентом відповідної кандидатури.
