Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу не змогли досягти згоди щодо ухвалення 21-го пакета санкцій проти Росії під час засідання Ради ЄС із закордонних справ, що відбулося 13 липня. Високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявила, що держави-члени «досить близькі» до компромісу, однак консенсусу поки що не досягнуто.

«Сьогодні ми також мали інтенсивні дискусії, і заклик полягав у тому, щоб справді зосередитися на припиненні цієї війни, що ми зараз намагаємося зробити, чинячи більший тиск на Росію», — зазначила Каллас на пресконференції після завершення засідання. Вона наголосила, що для економіки країн-членів ЄС «найкраще, коли ця війна закінчиться», тому потрібно ще більше посилити тиск на Москву, водночас допомагаючи Україні, «щоб Росія справді побачила, що сідає за стіл переговорів».

За словами Каллас, зараз існує «вікно можливостей», оскільки Україна перебуває в сильнішій позиції, ніж раніше, а Росія — у слабшій. «І нам потрібно справді прийняти цей короткостроковий біль заради довгострокової вигоди», — додала вона.

Санкційний пакет, який Єврокомісія презентувала ще 9 червня, складається з 250 пунктів і передбачає нові обмеження в енергетиці, фінансах, а також уперше пропонує заборону на в’їзд до ЄС для всіх, хто служив у збройних силах Росії від початку війни. Однак наразі пакет блокують дві країни: Греція має застереження в енергетичній сфері щодо дозволу реекспорту російського скрапленого газу в треті країни, а Австрія — у фінансовій сфері.

Австрія поновила свою вимогу щодо зняття санкційних обмежень та розмороження активів російської інвестиційної компанії Rasperia, яку пов’язують із російським олігархом Олегом Дерипаскою. Це питання востаннє публічно порушували в жовтні 2025 року під час обговорення 19-го пакета санкцій. Крім того, з проєкту 21-го пакета, за даними джерел, уже вилучили імена патріарха Російської православної церкви Кирила та засновника нафтової компанії «Лукойл» Вагіта Алекперова.

Каллас висловила сподівання, що пакет вдасться затвердити вже 15 липня, коли посли держав ЄС знову зберуться на засідання Coreper. «Я також шкодую, що у нас немає домовленості щодо 21-го пакета, хоча мушу сказати, що ми досить близькі до цього», — заявила вона. Водночас головна дипломатка ЄС зазначила, що не може надати жодних гарантій щодо термінів ухвалення. «У середу у нас знову зустріч наших послів, і робота триває. Я також не можу сказати, що вилучено, а що залишено, тому що поки не погоджено все, не погоджено нічого», — пояснила вона.

Каллас наголосила, що її «бажання полягає в тому, щоб цей пакет був сильним» через триваючі напади Росії на цивільних українців та найбільш густонаселені райони. Вона також підкреслила, що питання колишніх російських військових, які становлять загрозу безпеці Європи, залишається в порядку денному. «Наша мета — досягти домовленості. Якщо у нас не буде домовленості, тоді ми почнемо працювати над планом Б. Але прямо зараз ми працюємо над планом А на середу», — підсумувала вона.

Це вже другий санкційний пакет поспіль, який ЄС не вдається ухвалити з першої спроби. У лютому посли не змогли узгодити 20-й пакет санкцій через позицію Словаччини, яка побоювалася зашкодити мирним переговорам. Австрія має історію блокування санкційних пакетів через Raiffeisen Bank: у 2023 році вона не давала згоди на 12-й пакет санкцій, доки з українського списку спонсорів війни не прибрали саме цей банк.

Загалом 21-й пакет санкцій спрямований на посилення тиску на Росію в енергетичному, фінансовому та військовому вимірах. Очікується, що його ухвалення дозволить обмежити доступ Росії до технологій, необхідних для ведення війни, а також звузити можливості для обходу вже запроваджених санкцій. Рішення про заборону в’їзду для всіх, хто служив у російських збройних силах, має на меті запобігти потенційним загрозам безпеці з боку колишніх військовослужбовців.