Європейський Союз буде особливо уважно стежити за виконанням антикорупційних реформ в Україні під час переговорів про вступ, заявила аналітикиня українського центру європейської політики Олександра Булана в проєкті «Євроінтеграція» на Еспресо. За її словами, Брюссель засвоїв уроки минулорічного відкату в цій сфері та помилок попередніх розширень, тому тепер вимагатиме чітких і незворотних змін.

Булана нагадала, що в липні 2024 року в Україні стався серйозний інцидент, коли Верховна Рада ухвалила закон, який обмежував повноваження Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Це викликало різку реакцію Євросоюзу, який вважає ці органи ключовими для боротьби з корупцією. «Він (ЄС) буде прискіпливий, бо насправді Євросоюз уже стикнувся з нашою історією, яка була рік назад, коли в нас був відкат стосовно антикорупційної реформи», — пояснила аналітикиня.

Після ухвалення закону тисячі українців вийшли на мирні протести, вимагаючи вето президента. Європейська комісія висловила серйозне занепокоєння, а президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн особисто звернулася до президента Володимира Зеленського, наголосивши на неприпустимості компромісу щодо верховенства права. Єврокомісарка Марта Кос назвала втрату незалежності НАБУ «серйозним кроком назад», що може підірвати шанси України на вступ. Зрештою, під тиском Зеленський ініціював новий законопроєкт, який відновив повноваження антикорупційних органів, і Верховна Рада ухвалила його 31 липня.

Булана зазначила, що цей випадок показав ЄС, що реформи в Україні можуть розвиватися нерівномірно. «Він побачив, що в Україні може бути таке, що реформи будуть рухатися нелінійно. Є прогрес, а ось тут може виникнути якась точка, яка не дуже сприяє подальшому прогресу», — додала вона. Тому Брюссель тепер уважніше стежитиме за кожним кроком Києва в цій сфері.

Окрім українського досвіду, жорсткий підхід ЄС пояснюється історією розширення з Болгарією та Румунією. Булана нагадала, що ці країни вступили до Євросоюзу, не завершивши реформ у сфері верховенства права та боротьби з корупцією, і обіцяли доробити їх пізніше. Однак цей процес розтягнувся на багато років — останній моніторинговий звіт щодо них вийшов лише у 2023 році. «Було із-за цього таке роздратування і невдоволення, що ось ці такі важливі речі, бо все ж таки треба розуміти, що верховенство права і боротьба з корупцією впливають на все», — підкреслила аналітикиня.

Вона пояснила, що корупція безпосередньо впливає на розподіл європейських коштів, їх освоєння та чесність використання. Якщо в країні слабкі антикорупційні інституції, зростає ризик шахрайства та зловживань бюджетом ЄС. Саме тому для багатьох європейських країн боротьба з корупцією є пріоритетом, і вони не готові йти на поступки.

На відміну від інших сфер, таких як аграрна політика чи екологія, де можливі перехідні періоди та фінансові обґрунтування для відтермінування реформ, у сфері верховенства права компроміси малоймовірні. «Тут не буде ніяких перехідних періодів, і тут ми точно не зможемо політично домовитися, що ось якусь реформу ми відходимо на період наступний», — заявила Булана. Вона додала, що досвід Болгарії та Румунії змушує ЄС бути непохитним у цьому питанні.

Таким чином, Україна має продемонструвати не лише ухвалення законів, а й їх ефективне впровадження. Євросоюз очікує, що антикорупційні органи працюватимуть незалежно та без політичного тиску. Будь-які спроби послабити НАБУ чи САП можуть призвести до затримки переговорів про вступ або навіть до втрати статусу кандидата. Аналітикиня наголосила, що саме на ці реформи Брюссель звертатиме найбільшу увагу в найближчі роки.