Світ 4 хв читання Автор: Валентин Петренко
Фінляндія завершила 200-кілометрове загородження на кордоні з РФ
Гельсінкі поєднує фізичний бар’єр із закритими пунктами пропуску та особливим законодавством. Марі Рантанен уже порушила питання про можливе розширення й фінансування ЄС.
Фінляндія офіційно завершила близько 200 кілометрів прикордонного загородження на кордоні з Росією. Це не суцільний паркан уздовж усіх приблизно 1 340 кілометрів спільної межі. Держава свідомо зосередила ресурси на десятках ділянок, які Finnish Border Guard визначила як найбільш важливі за оперативним ризиком і вартістю захисту.
Політичний сенс проєкту полягає в тому, що Фінляндія створила не один бар’єр, а багаторівневу систему. На обладнаних відрізках стоїть загородження заввишки близько 4,5 метра, працює технічне спостереження, прокладені службові дороги та розчищена приблизно 25-метрова смуга. Це має дати прикордонникам час і точнішу інформацію під час спроб несанкціонованого перетину.
Пілотні ділянки з’явилися у 2023 році в Іматрі та Саллі. Основне будівництво тривало у 2024–2026 роках, а великий етап у Нуйямаа стартував у серпні 2024-го. За даними Yle, близько 140 кілометрів припадає на південний схід країни, 35 — на Північну Карелію, 25 — на Кайнуу, Койллісмаа та Лапландію.
Офіційна фінальна оцінка вартості нижча за поширену раніше цифру близько 380 млн євро. Прикордонна служба оцінює проєкт у 356 млн євро, що на 22 млн менше за початковий бюджет у 378 млн. До робіт залучали сотні компаній; у найактивніші дні працювали близько 600 людей та 150 машин. Земельні домовленості й компенсації зачепили приблизно тисячу власників.
Фінська влада обґрунтовує ці витрати новою безпековою реальністю після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. У 2023-му до кордону через Росію прибули понад 1 300 шукачів притулку та мігрантів без документів, які зазвичай потрібні для в’їзду. Гельсінкі кваліфікує це як інструменталізовану міграцію і після того закрив сухопутні пункти пропуску.
Міністерка внутрішніх справ Марі Рантанен на завершенні проєкту біля Нуйямаа вже окреслила наступний політичний етап. За її словами, з часом влада може оцінити, чи потрібні додаткові ділянки. Водночас вона вимагає більшої фінансової участі ЄС у проєктах східних держав-членів. Це переводить розмову з рівня фінського бюджету на рівень спільної політики захисту зовнішнього кордону Союзу.
Ще один рівень — законодавчий. 3 вересня уряд запропонував продовжити до 31 грудня 2028 року дію тимчасового закону про заходи проти інструменталізованої міграції без зміни його змісту. Закон дозволяє за визначених умов застосовувати особливі механізми, коли звичайні засоби не забезпечують захист суверенітету чи національної безпеки.
Цю дату не слід плутати з режимом роботи кордону. Сухопутні переходи з Росією закриті безперервно з 15 грудня 2023 року, а окреме урядове рішення залишає їх закритими до подальшого повідомлення. Тобто рішення про 2028 рік стосується строку дії закону, а не автоматичної тривалості закриття кордону.
У підсумку Фінляндія отримала фізичний бар’єр на ризикових напрямках, закриті офіційні переходи та резервне надзвичайне правове регулювання. Саме те, як ці три елементи працюватимуть разом, визначатиме наступне рішення уряду: зупинитися на 200 кілометрах чи просити ЄС фінансувати нове розширення.
