Світ 4 хв читання Автор: Гліб Черненко
Литва: жодна країна ЄС не може брати участь в угоді США щодо білоруських добрив
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що наразі жодна держава Євросоюзу не може бути стороною угоди про імпорт білоруських добрив, яку узгоджують США. Мінськ тим часом каже, що вільних обсягів калію для Заходу вже немає.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що наразі жодна держава Європейського Союзу не може бути стороною угоди про імпорт білоруських добрив, яку узгоджують Сполучені Штати. Про це очільник литовської дипломатії сказав, коментуючи підготовку Вашингтоном масштабної домовленості з Мінськом щодо закупівлі калійних добрив.
За словами Будріса, на цей момент жодна країна Євросоюзу не може брати участь у такій угоді. Це означає, що навіть якщо США укладуть відповідну домовленість із Білоруссю, європейські держави не приєднаються до неї як сторони. Така позиція фактично окреслює межі, у яких Вашингтон може діяти самостійно, не залучаючи європейських партнерів до схеми постачання білоруського калію.
Раніше у Вашингтоні повідомляли про підготовку масштабної угоди з Білоруссю щодо закупівлі калійних добрив, які мають коштувати дешевше, ніж продукція з Канади. Про підготовку такої домовленості заявив і президент США Дональд Трамп, назвавши її «дуже хорошою новиною» для американських фермерів та скотарів. Ідеться про постачання калію, який використовується в сільському господарстві, тож угода прямо стосується інтересів аграрного сектору США.
Водночас у Мінську дають зрозуміти, що великих обсягів для американського ринку в Білорусі наразі немає. Олександр Лукашенко заявив, що вільних обсягів калійних добрив для західних країн не залишилося — усе, що виробляють, уже наперед розписано за укладеними контрактами. За його словами, навіть якби Білорусь захотіла поставити продукцію на інші, західні ринки, відповідних обсягів просто немає, адже все законтрактовано.
Лукашенко також заявив, що грубі економічні «випади» з боку країн Європейського Союзу й Заходу загалом нікуди не поділися, тому Білорусь продовжує переорієнтовувати товаропотік. «Йде переорієнтація товаропотоку на схід», — сказав він, приймаючи з доповіддю голову Державного митного комітету Володимира Орловського в Мінську. Свідченням такої переорієнтації він назвав і переговори з американцями.
Окремо Лукашенко торкнувся питання, пов'язаного з переорієнтацією товаропотоку, — запровадження Росією системи підтвердження очікування товарів, відомої як СПОТ. Він заявив, що поінформований про налагоджені стосунки з Росією щодо запровадження цих заходів, і зазначив, що білоруські перевізники не відчувають якихось серйозних проблем.
Таким чином, навколо білоруського калію формується складна конфігурація інтересів. США готують угоду, яка має дати американським фермерам дешевші добрива, тоді як Литва як член ЄС наголошує, що жодна країна Євросоюзу не може бути стороною цієї домовленості. Мінськ, зі свого боку, каже про відсутність вільних обсягів і про переорієнтацію на східні ринки.
Для України та регіону ця тема має значення на тлі ширших дискусій про економічні відносини із Білоруссю та про санкційну політику щодо неї. Позиція Литви вказує на те, що європейські держави не мають наміру долучатися до схеми закупівель білоруського калію, принаймні на нинішньому етапі. Водночас заяви Лукашенка про законтрактовані обсяги ставлять під питання масштаб реальних постачань, на які міг би розраховувати Вашингтон.
Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи вдасться США остаточно узгодити умови угоди та чи з'являться в Білорусі додаткові обсяги калію для західних покупців. Наразі ж публічні заяви сторін радше окреслюють розбіжності, ніж підтверджують готовність до швидкого укладення домовленості.
6
