НАТО ухвалило рішення про зміну формату місії Baltic Air Policing, яка понад 20 років забезпечувала безпеку повітряного простору Литви, Латвії та Естонії. Відтепер місія офіційно трансформована у формат повітряної оборони, що дозволяє пілотам винищувачів знищувати дрони, літаки та інші об'єкти, які становлять загрозу. Про це повідомив президент Литви Гітанас Науседа під час саміту НАТО в Анкарі, інформує Reuters.
До цього часу головним завданням Baltic Air Policing було виявлення та супровід російських військових літаків, які виконують польоти поблизу кордонів країн Балтії. Винищувачі НАТО підіймалися в повітря щоразу, коли російська авіація діяла над міжнародними водами — від Калінінградської області до Фінської затоки та вздовж кордонів основної території Росії. Однак зброя в рамках цієї місії раніше не застосовувалася, оскільки формат створювався для умов мирного часу.
Ситуація змінилася цього року, коли літаки НАТО вперше застосували зброю в рамках Baltic Air Policing. Над територією Естонії та Латвії було збито безпілотники, які, за попередніми оцінками, були українськими та випадково перетнули кордон. Цей інцидент став сигналом для Альянсу, що обстановка в регіоні більше не є цілком мирною. «Таким чином ми показуємо, що звертаємо увагу на інциденти. Це своєрідне стримування. Але те, що відбувається сьогодні, вже не є цілком мирною обстановкою», — заявив Науседа журналістам в Анкарі.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна повідомив у соціальній мережі X, що оновлений формат дозволить швидше реагувати на повітряні загрози та забезпечить більшу гнучкість при ухваленні рішень. Відтепер винищувачі НАТО мають повноваження знищувати цілі, які становлять безпосередню загрозу, що значно підвищує обороноздатність країн Балтії, які не мають власної винищувальної авіації.
Місія Baltic Air Policing діє з 2004 року, коли Литва, Латвія та Естонія вступили до НАТО. Через відсутність у цих країн власних винищувачів захист їхнього повітряного простору забезпечують союзники по Альянсу на ротаційній основі. Після анексії Криму Росією у 2014 році місія була розширена: нині в ній беруть участь понад десять винищувачів, які надають три країни-члени НАТО. Авіація розміщується на двох військових аеродромах у регіоні.
На саміті в Анкарі союзники знову визначили Росію головною довгостроковою загрозою для безпеки Альянсу та погодили подальше посилення східного флангу. Кремль розкритикував заяви учасників саміту, назвавши їх «конфронтаційними», та повідомив, що уважно стежитиме за рішеннями НАТО. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав Росію та президента Володимира Путіна «не гратися» з альянсом.
Водночас латвійська розвідка заявила, що наразі Росія не здатна відкрити повномасштабний фронт проти НАТО, однак може вдатися до гібридних провокацій проти країн Балтії чи Польщі — атак дронами, ракетних інцидентів або диверсій — для залякування союзників. У цьому контексті оновлення місії Baltic Air Policing є важливим кроком для посилення стримування та захисту повітряного простору.
Крім того, НАТО впроваджує систему штучного інтелекту Maven Smart System (MSS NATO), розроблену компанією Palantir Technologies. Ця платформа призначена для аналізу розвідувальної інформації та моніторингу обстановки на східному фланзі Альянсу, включаючи відстеження потенційних загроз та переміщень військ. Система в реальному часі агрегує відео з безпілотників, супутникові знімки, дані радарів та перехоплень, використовуючи комп'ютерний зір для автоматичного виявлення цілей. MSS скорочує час ухвалення рішень з годин до лічених хвилин і дозволяє групі з 20 операторів виконувати роботу, яка раніше потребувала близько двох тисяч фахівців.
Таким чином, рішення НАТО щодо трансформації Baltic Air Policing та впровадження новітніх технологій свідчать про системне посилення оборони східного флангу Альянсу в умовах зростаючих загроз з боку Росії.
