Лідери країн НАТО на саміті в Анкарі, що відбувся 7–8 липня, ухвалили рішення про надання Україні 70 мільярдів євро військової допомоги у 2026 році. Відповідне зобов’язання зафіксоване в підсумковій декларації саміту, де також підтверджено намір забезпечити щонайменше аналогічний рівень підтримки у 2027 році. Кошти спрямовуватимуться на постачання військової техніки, підготовку українських військовослужбовців та координацію міжнародної допомоги.
У декларації наголошується, що Україна залишається важливим чинником трансатлантичної безпеки, а союзники зберігають єдину й непохитну підтримку держави, яка продовжує захищати свою незалежність, суверенітет і територіальну цілісність. Більшість фінансування безпекової допомоги Україні зараз забезпечують європейські члени НАТО та Канада через двосторонні й багатосторонні механізми. Союзники наголосили, що така підтримка має бути довгостроковою, стабільною та передбачуваною.
Окремо лідери НАТО позитивно оцінили рішення Європейського Союзу щодо багаторічного фінансування в рамках Позики на підтримку України. Це дозволить забезпечити додаткові ресурси для зміцнення обороноздатності країни, яка протистоїть російській агресії. Учасники саміту також зазначили, що довгострокова загроза з боку Росії та незмінна небезпека міжнародного тероризму вимагають подальшого зміцнення оборонних спроможностей самого Альянсу.
Лише у 2025 році європейські країни-члени НАТО та Канада збільшили інвестиції в оборону більш ніж на 139 мільярдів доларів США. Ці кошти спрямовані не тільки на розвиток військових можливостей Альянсу, а й на посилення оборонної промисловості та підвищення стійкості держав. В Анкарі також оголошено про нові оборонні закупівлі на суму 50 мільярдів доларів. Країни НАТО домовилися нарощувати спільне виробництво озброєнь, активніше співпрацювати з оборонною промисловістю та прискорювати впровадження інновацій.
Союзники зобов’язалися продовжити усувати бар’єри в торгівлі оборонною продукцією між державами-членами й розширювати промислове партнерство задля збільшення обсягів виробництва військової техніки. У декларації наголошено, що сильніша Європа стане важливою складовою ще сильнішого Альянсу. Європейські союзники разом із Канадою, у тісній взаємодії зі Сполученими Штатами, поступово беруть на себе більшу відповідальність за спільну оборону.
Основою системи стримування НАТО залишатиметься поєднання ядерного потенціалу, сучасних звичайних збройних сил, систем протиракетної оборони, а також космічних і кібернетичних можливостей. Альянс інвестуватиме у розвиток високоточної далекобійної зброї, інтегрованих систем протиповітряної та протиракетної оборони, безпілотних платформ, передових технологій, розвідувальних спроможностей, а також створення спільних трансатлантичних хмарних рішень для ведення бойових дій із використанням сучасних моделей штучного інтелекту.
На полях саміту міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Київ веде переговори з міжнародними партнерами щодо отримання ліцензій на виробництво антибалістичних систем Patriot. За його словами, це питання вже перебуває на порядку денному переговорів і стане одним із найефективніших шляхів для швидкого нарощування антибалістичних спроможностей України. Сибіга наголосив, що пріоритетом є саме антибалістичне озброєння, хоча йдеться також про ліцензії в інших напрямках.
Україна працює над посиленням антибалістичної оборони одразу за кількома напрямками. Є низка держав, зокрема в Європі, які мають на складах антибалістичні ракети. Київ співпрацює з кожною країною різними каналами та форматами, а також розуміє географію країн за межами Європи, з якими потрібно активізувати діалог. Сибіга зазначив, що Україна має країни-лобістів, які допомагають працювати з третіми державами, і висловив переконання, що необхідні рішення будуть ухвалені.
Альянс на саміті в Анкарі також підтвердив готовність адаптуватися до нових викликів міжнародної безпеки, серед яких стратегічне суперництво, гібридні загрози, регіональна нестабільність та інші кризові явища. Союзники наголосили, що Іран не повинен отримати ядерну зброю, і закликали Тегеран забезпечити повне дотримання принципу свободи судноплавства в Ормузькій протоці.
