Світ 5 хв читання Автор: Єва Семенюк
Путін конфіскував російські активи Tarkett та ще чотирьох європейських компаній
Кремль продовжує масштабну хвилю захоплення європейського бізнесу: під тимчасове управління російської структури «Центр Капитал» перейшли активи французького виробника підлогових покриттів Tarkett та ще чотирьох підприємств із сукупним річним виторгом понад 50 мільярдів рублів.
Російський правитель Володимир Путін підписав указ про примусове вилучення російських активів французького виробника підлогових покриттів Tarkett та ще чотирьох європейських підприємств. Сукупний річний виторг цих компаній перевищує 50 мільярдів рублів. Про це свідчать дані офіційного порталу правової інформації РФ.
Згідно з документом, під тимчасове управління ТОВ «Управляющая компания «Центр Капитал»» перейшли активи Tarkett. У європейських власників примусово забрали 187,5 тисячі звичайних та 500 тисяч привілейованих акцій АТ «Таркетт», що належали сербському підрозділу компанії з міста Бачка-Паланка, а також аналогічний пакет акцій головної компанії Tarkett. Крім того, структурі «Центр Капитал» передали 100 звичайних акцій АТ «Таркетт Рус» і 100% часток у ТОВ «Таркетт Соммер», якими володіло російське АТ «Таркетт».
Тим самим указом Путін відібрав активи ще чотирьох підприємств із європейським капіталом, які роками не виходили з російського ринку. Під контроль Росії перейшли 12 565 акцій виробника паперової упаковки АТ «Каппа Рус», а також по 100% часток у виробнику засобів гігієни ТОВ «Онтэкс РУ», виробнику металевої тари ТОВ «Эвиосис Пэкэджинг Кубань» і компанії ТОВ «Менсен Пакажинг СНГ».
Міжнародна група Tarkett виготовляє покриття для житлових, комерційних, промислових та спортивних приміщень. У звіті за 2024 рік корпорація повідомляла про третє місце у світі за обсягом продажів підлогових покриттів та світове лідерство у сегменті вінілових покриттів. Попри повномасштабну агресію РФ проти України, Tarkett зберігала два заводи на території Росії із 34 своїх світових виробничих майданчиків і продовжувала сплачувати податки до російського бюджету.
За словами джерел агентства Reuters у російському уряді та бізнесі, великий європейський бізнес, який вирішив залишитися в Росії, став для Кремля інструментом шантажу ЄС у відповідь на санкції та допомогу Україні. «Настав час для асиметричних заходів. Нехай подумають про те, яких заходів вони вживають та які санкції запроваджують», — заявив агентству на умовах анонімності високопоставлений представник російської влади, обізнаний із ситуацією.
Коментуючи ймовірні наступні цілі для захоплення, зокрема російські підрозділи італійської банківської групи «ЮниКредит» та австрійської «Райффайзен», російський посадовець відкрито пригрозив іноземним інвесторам: «Нехай бояться».
Що передувало. 25 квітня 2023 року Володимир Путін підписав указ № 302 «Про тимчасове управління деяким майном». У документі необхідність примусового вилучення бізнесу пояснювали «заходами у відповідь» на «конфіскацію» російської власності у США та державах, які до них приєдналися. Першими під дію указу потрапили російські підрозділи енергетичних концернів Uniper і Fortum.
У липні 2023 року Кремль за цією самою схемою відібрав російські активи французького виробника продуктів харчування Danone та данської пивоварної групи Carlsberg. Згодом ці підприємства передали під контроль структурам, наближеним до російської влади.
У вересні 2026 року Кремль розпочав нову масштабну хвилю захоплення європейського бізнесу. 17 вересня Путін передав у тимчасове управління маловідомої компанії «Л.Е.В. Менеджмент» російські активи швейцарського виробника продуктів Nestle, французької торговельної мережі Auchan, логістичного оператора FM Logistic та мережі будівельних гіпермаркетів «Лемана Про» (колишній Leroy Merlin).
21 вересня 2026 року під тимчасове управління в РФ перевели виробника пластикової тари й дозувальних систем, що належав французькому холдингу Aptar Europe Holding. 28 вересня Путін підписав указ про передачу російських активів німецької мережі гіпермаркетів Metro в управління компанії «УК Торг Рус», яку зареєстрували за три тижні до цього зі статутним капіталом у 10 тисяч рублів.
Таким чином, новий указ продовжує серію примусових вилучень іноземних активів, які Кремль використовує як інструмент тиску на європейські уряди та компанії. Попри заяви про «тимчасове управління», захоплені підприємства фактично переходять під контроль структур, пов’язаних із російською владою, що створює додаткові ризики для іноземних інвесторів, які досі працюють на російському ринку.
11
