Росія змінює тактику впливу на українців за кордоном через культурні та церковні структури

Після початку повномасштабного вторгнення Росія суттєво змінила тактику впливу на українців, які перебувають за кордоном. Якщо раніше Кремль часто діяв через відкриті проросійські організації та символіку, то тепер дедалі частіше використовує структури, що позиціонують себе як культурні, освітні або гуманітарні ініціативи. Про це йдеться в розслідуванні проєкту «Алгоритми брехні» на Еспресо.

Одним із прикладів є дитяча мовна школа «Парус» в Іспанії, заснована в 2011 році Ольгою Лавровою та Олександром Чепурним, президентом асоціації «Рускій дом в Аліканте». У численних інтерв'ю засновники заявляли, що мета закладу — «прищепити дітям любов до Росії» та «приєднати до духовних цінностей російського народу». Починаючи з 2017 року учні та викладачі «Парусу» регулярно беруть участь у ходах «Безсмертного полку» в Аліканте. Школу неодноразово визнавали «Найкращою російською школою за кордоном» за версією Міністерства освіти РФ.

Після початку великої війни заклад активно почав запрошувати українських дітей. Фото в соцмережах свідчать, що сюди не перший рік приводять дітей, яких батьки рятували від війни в Україні. Паралельно школа розбудовує власну спільноту: у Telegram-каналі українським біженцям пропонують допомогу з працевлаштуванням, а заразом просувають тезу про нібито «одностороннє» висвітлення подій в Україні в іспанських медіа.

У країнах Європейського Союзу під тимчасовим захистом перебувають понад 4,3 мільйона українців. Найбільше — у Німеччині, Польщі та Чехії. Саме ця спільнота стала одним із ключових напрямів російської інформаційної та гібридної політики. За даними Інституту національної стійкості та безпеки, Кремль використовує шість каналів впливу: церковні структури, псевдоукраїнські організації, академічні й культурні проєкти, цифрову дезінформацію, побут і політичне лобіювання. За даними дослідження Gradus, 31% українських мігрантів у ЄС уже не планують повертатися навіть після завершення війни на прийнятних для України умовах.

Одним із ключових інструментів російського гібридного впливу на українських біженців у ЄС є церква. Згідно з Томосом, Православна церква України не може відкривати власні парафії за кордоном. Цим скористалася Українська православна церква Московського патріархату: після початку повномасштабної війни вона, за власними даними, створила майже 200 парафій у 15 країнах Європи. За даними Служби зовнішньої розвідки України, 90% нових парафій фінансує проросійський олігарх Вадим Новинський. Формально ці громади не позиціонують себе як структури Московського патріархату — вони називаються українськими, допомагають біженцям, але залишаються частиною російської церковної мережі. Найбільше таких громад діє в Німеччині та Італії. Найменше — у Польщі через жорстку позицію держави щодо релігійної безпеки. Натомість ПЦУ після початку повномасштабної війни створила в Польщі 11 капеланських місій для духовної опіки українських переселенців і біженців.

У Бельгії після початку повномасштабної війни відкрилося 5 парафій УПЦ МП. Крім того, там міцно закріпилася РПЦ — разом із двома монастирями в країні діють 14 парафій, хоча лише 1% населення є православними. Журналістка Мілана Головань провела розслідування в Бельгії та звернула увагу на подвійне позиціонування Брюссельсько-Бельгійської єпархії: для державних органів це структура РПЦ, тоді як для українських біженців — просто «православна церква».

За даними Служби зовнішньої розвідки України, у 2026 році Росія змінила тактику і дедалі частіше замість відверто проросійських структур використовує псевдоукраїнські організації. Вони видають себе за ініціативи українців, але просувають вигідні Кремлю меседжі про «мир», компроміси та припинення підтримки України. Відмовившись від символіки Z і V, Кремль хоче створити враження, ніби поступок Москві вимагають самі українці. За даними СЗР, одним із координаторів цієї діяльності в ЄС є колишній народний депутат Ігор Мосійчук. 9 травня його помітили у Відні разом із підсанкційним Вадимом Новинським та народним депутатом Сергієм Шаховим, якого розшукує НАБУ. Вони покладали квіти до пам'ятника радянським воїнам. Попри анонси в пабліках із сотнями тисяч підписників, на акцію прийшло лише близько двох десятків людей.

Мосійчук регулярно поширює конспірологічні теорії та дезінформацію. Одна з його останніх заяв спричинила скандал у Польщі. У своїх соцмережах підсанкційний депутат запевняв, нібито Володимир Зеленський у відповідь на прохання не називати військовий підрозділ іменем УПА сказав: «Під три чорти Польщу й поляків», але у більш грубій формі. Цю заяву, хоч і з застереженням про неможливість її перевірити, використала журналістка Арлета Бойке у матеріалі для Kanał Zero. Після публікації в польському сегменті соцмереж спалахнула хвиля обурення. Посол України в Польщі Василь Боднар офіційно спростував цю інформацію та наголосив, що заяви Мосійчука регулярно використовуються для розпалювання антиукраїнських настроїв у Польщі.

Медіа, особливо Telegram, залишаються ще одним важливим каналом російського впливу на українців у Європі. Російська пропаганда адаптується до нових умов, використовуючи дезінформацію та маніпуляції для підриву довіри до української влади та посилення антиукраїнських настроїв серед місцевого населення. Загалом, за даними експертів, боротьба йде не лише за культурний чи інформаційний вплив, а й за майбутні голоси українців за кордоном, які можуть стати важливим фактором у політичних процесах.