Світ 5 хв читання Автор: Єва Семенюк
США витратять усі 400 млн доларів на допомогу Україні, але без ракет для Patriot
Адміністрація Трампа юридично зобов'язалася використати всі 400 млн доларів, схвалених Конгресом на військову допомогу Україні за програмою USAI. Перші поставки вже почалися, проте ракети для систем Patriot до пакета не увійшли.
Адміністрація президента США Дональда Трампа взяла на себе юридичні зобов'язання витратити всі 400 мільйонів доларів, які Конгрес США схвалив наприкінці 2025 року на військову допомогу Україні за програмою USAI. Про це повідомляє Reuters із посиланням на три джерела. Станом на початок цього тижня 307 мільйонів доларів уже законтрактовано, що гарантує: ці кошти не будуть анульовані.
Решту 93 мільйони доларів у адміністрації Трампа планують оформити до закінчення фінансового року, тобто до 30 вересня. За словами співрозмовників, перші поставки розпочалися вже цього місяця. Вони включають наступальне озброєння, обладнання та запчастини для бронетехніки.
Водночас до пакета військової допомоги не входять ракети для систем протиповітряної оборони Patriot. Це відбувається попри те, що Росія продовжує обстрілювати українські міста дронами та балістичними ракетами. Reuters зазначає, що решту постачання, як очікується, буде здійснено до жовтня 2029 року, хоча президентський термін Трампа закінчується у січні того ж року.
Тема ракет для Patriot останніми днями активно звучала в заявах українського керівництва. Президент Володимир Зеленський під час зустрічі з представниками української громади у США повідомив, що Україна досягла домовленості про новий пакет ракет для ЗРК Patriot. На брифінгу в Нью-Йорку він також говорив, що Україна збирає сотню ракет по одній-дві одиниці безпосередньо від лідерів держав, і наголосив, що єдина країна, яка могла б допомогти масштабно, — це США.
25 вересня Зеленський заявив, що Україна отримає ліцензії на виробництво ракет для Patriot. За його словами, Трамп ухвалив остаточне рішення з цього питання. Таким чином, Київ розраховує не лише на прямі поставки, а й на локалізацію виробництва критично важливих засобів протиповітряної оборони.
Ситуація з пакетом USAI демонструє, як адміністрація США балансує між виконанням уже схвалених Конгресом зобов'язань і власними пріоритетами у сфері безпеки. Юридичне оформлення витрат означає, що навіть після завершення фінансового року кошти не буде повернуто до бюджету, а використано за призначенням. Водночас відсутність ракет для Patriot у поточному пакеті залишає українську протиповітряну оборону без одного з найбільш очікуваних компонентів.
Окремо дослідження KSE Institute «Beyond Aid: Making Ukraine Defence Cooperation Work» показує, що приблизно 22% партнерств між українськими та іноземними оборонними компаніями не переходять до практичної реалізації. Найчастіше співпраця зупиняється на ранніх етапах — після підписання меморандумів або листів про наміри. Станом на червень 2026 року від початку повномасштабного вторгнення нараховано щонайменше 180 таких партнерств, і реальна кількість може бути більшою, оскільки частину домовленостей не розголошують з міркувань безпеки.
Найактивніше з українськими оборонними компаніями співпрацює бізнес із Німеччини — на нього припадає 20% виявлених партнерств. На компанії з Данії припадає 10%, США — 9%. У KSE Institute зазначають, що робити остаточні висновки щодо частини домовленостей поки зарано: 45% усіх виявлених партнерств уклали у четвертому кварталі 2025 року або пізніше.
Найбільше партнерств — у сфері безпілотних систем, які становлять 26% усіх проаналізованих. На другому місці — протиповітряна оборона з 17%, далі артилерія та GMLRS — 10%. У сфері безпілотників компанії переважно співпрацюють над дослідженнями, розробкою та виробництвом, тоді як у ППО й артилерії партнерства частіше стосуються обслуговування, ремонту та підтримки техніки, яку союзники передали Україні.
За даними дослідження, партнерства за участі приватних українських виробників переходять до практичних кроків у близько 96% випадків, тоді як для державних підприємств цей показник становить 62%. Приватні компанії особливо активно працюють у сегменті безпілотних систем, а державні переважають у складніших і капіталомістких напрямах, зокрема ППО, але частіше стикаються з бюрократичними обмеженнями та тривалішими процедурами погодження.
7
