Українські безпілотники завдали удару по одному з найбільших нафтохімічних комплексів Росії — «Газпром нафтохім Салават» у Башкортостані, що призвело до повної зупинки виробництва. Про це повідомляє Reuters із посиланням на два джерела в галузі. Атака, яка відбулася 14 липня, вивела з ладу обидві установки первинної переробки сирої нафти, а також пошкодила кілька вторинних установок та інше критичне обладнання.
За даними співрозмовників агентства, зупинилися установка дистиляції сирої нафти CDU-6 потужністю 17 140 метричних тонн на добу та установка CDU-4, здатна переробляти 11 430 тонн нафти та газового конденсату на добу. Джерела зазначають, що ремонт пошкоджених потужностей може тривати від кількох тижнів до кількох місяців. Губернатор регіону підтвердив факт атаки, однак заявив, що комплекс нібито повернеться до нормального рівня виробництва за кілька днів, що суперечить оцінкам галузевих експертів.
Комплекс «Газпром нафтохім Салават» є одним із найбільших промислових підприємств країни-агресора. Він спеціалізується на випуску автомобільного бензину, дизельного пального, авіаційного палива, а також скраплених газів, бутилових спиртів, поліетилену, полістиролу та аміаку. За даними галузевих джерел, у 2024 році завод переробив 7,2 млн тонн нафти, що становило близько 2,7% від загального обсягу переробки в Росії. Зокрема, було вироблено 2,5 млн тонн дизельного палива, 1,5 млн тонн бензину та 700 000 тонн мазуту.
Цей удар став частиною серії українських далекобійних атак на російську нафтову інфраструктуру, які спричинили значне падіння обсягів переробки нафти. Як повідомляє Bloomberg, через майже щоденні атаки обсяги переробки нафти в Росії впали до найнижчого рівня за понад 21 рік. Це призвело до поглиблення паливної кризи, яка охопила країну ще з кінця травня.
Дефіцит пального в Росії спостерігається з кінця травня, коли обмеження на продаж бензину охопили Москву, Санкт-Петербург та окуповані території. Мережі АЗС ввели ліміти на відпуск пального в одні руки, а в окупованому Криму пальне почали продавати лише за талонами. До кінця червня криза відчутно загострилася: дефіцит пального охопив усі 11 часових поясів Росії, на заправках виникли черги, а ціни на бензин зросли до рекордного рівня. Через це російський уряд засекретив статистику цін на бензин і дизель, виключивши ці дані з відкритого доступу.
За даними Федеральної служби статистики РФ, у період із 7 по 13 липня середня роздрібна ціна бензину зросла на 2,3% порівняно з попереднім тижнем і сягнула 75,84 рубля за літр. Дизельне паливо подорожчало ще більше — на 3,2%, до 91,21 рубля за літр. Це свідчить про те, що удари по нафтопереробних заводах поглиблюють дефіцит пального та тиснуть на економіку РФ.
На тлі кризи Росія намагається імпортувати пальне з інших країн. 17 червня стало відомо, що Росія планує імпортувати бензин морем з країн Азії, зокрема розглядаються Китай, Сінгапур та Південна Корея. 1 липня з'явилася інформація, що Росія розпочала морські поставки бензину з Індії: щонайменше 60 тис. тонн пального було відправлено двома танкерами. Однак ці заходи поки що не змогли стабілізувати ситуацію.
Сили спеціальних операцій України повідомили, що безпілотники для удару по комплексу «Газпром нафтохім Салават» подолали близько 1500 кілометрів. Цей завод був останнім великим російським виробником бензину, який цьогоріч ще не атакували. До операції був залучений підпільний повстанський рух «Черная искра», який діє безпосередньо на території Росії. Експерти зазначають, що подальші удари по нафтовій інфраструктурі можуть ще більше ускладнити ситуацію з пальним у РФ та посилити економічний тиск на країну-агресора.
