Саміт НАТО в Анкарі, який зібрав лідерів країн-членів Альянсу, проходить на тлі кардинальних змін у трансатлантичних відносинах. Західні ЗМІ одностайно відзначають, що цьогорічна зустріч суттєво відрізняється від попередніх: замість звичних дискусій про спільну безпеку, європейські союзники зосередилися на тому, щоб заспокоїти президента США Дональда Трампа та запобігти новій кризі всередині Альянсу. Адміністрація Трампа чітко дала зрозуміти, що виводить війська та можливості з Європи, щоб зміцнити американську військову міць на Близькому Сході та в Індо-Тихоокеанському регіоні, де Китай став головним суперником Сполучених Штатів.
Як зазначає видання Politico, європейські країни прибули до Анкари вже не з наміром сперечатися зі США, а навпаки — максимально згладити всі гострі кути. Причина очевидна: адміністрація Дональда Трампа продовжує скорочувати американську військову присутність у Європі та дедалі наполегливіше вимагає, щоб союзники самостійно фінансували власну безпеку. Associated Press пише, що Білий дім фактично змінює саму модель НАТО: якщо десятиліттями США були головною військовою опорою Альянсу, тепер Вашингтон демонструє готовність передати значну частину цієї відповідальності самим європейцям.
Мова йде про концепцію «НАТО 3.0», яку нещодавно почали активно просувати в адміністрації Трампа. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, який раніше обіймав посаду міністра оборони, пояснив цю концепцію так: «НАТО 1.0 було чітким захистом від радянської агресії та експансіонізму, а НАТО 2.0 було пошуком сенсу після Холодної війни. Росію навіть розглядали як можливого союзника і, безумовно, меншу загрозу, а деякі європейські члени НАТО фактично роззброїлися. Але з огляду на повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році, зростання амбіцій Китаю та бажання Вашингтона перевести ресурси з Європи в Азію, НАТО 3.0 означатиме, що Європа візьме на себе більшу частину тягаря звичайної оборони, а США будуть радше союзником, який перебуває за горами».
Як наголошують у New York Times, основна увага на саміті лідерів у Туреччині буде приділена побудові нової моделі альянсу, оскільки президент Трамп наполягає на тому, щоб робити менше, і тисне на інших, щоб вони робили більше. Через це, як іронічно пишуть окремі міжнародні оглядачі, саміт перетворився не лише на зустріч союзників, а й на своєрідну дипломатичну операцію з «управління Трампом». Politico зазначає: «Після насиченого роком внутрішніх чвар, криз та взаємних звинувачень країни НАТО обирають на саміті в Анкарі вже знайомий сценарій: заспокоїти Дональда Трампа та молитися про відсутність несподіванок. Військові союзники сподіваються, що гроші, переозброєння та жест щодо Ірану зроблять президента США щасливим».
Видання Times of India, посилаючись на дипломатів НАТО, теж сформулювало це доволі прямо: головне завдання багатьох учасників — «утримати задоволеною одну людину», аби уникнути нової кризи всередині Альянсу. З іншого боку, як пише Der Spiegel, якщо Трамп цього забажає, він може занурити саміт НАТО в хаос. Президент США неодноразово підкреслював, що якби не президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, він, ймовірно, не приїхав би на саміт. Трамп постійно нагадує про те, що США з 2014 по 2025 рік витратили на союзників майже 1 трильйон доларів — набагато більше за будь-кого іншого.
Варто зазначити, що Європа вже значно збільшила витрати на оборону: 23 країни виконують або перевищують ціль у 2% ВВП, а Європа та Канада разом додали понад 1 трильйон доларів з 2017 року. Однак Трамп і його адміністрація вимагають більшого — переходу до моделі, де Європа бере на себе основну відповідальність за конвенційну оборону континенту, а США зберігають ядерну парасольку. Поки що бюджети країн Європи переобтяжені і лише повільно наздоганяють бажання американців щодо більших військових витрат європейців.
Одним із ключових політичних рішень залишається реалізація торішньої домовленості про суттєве збільшення оборонних витрат. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте написав: «Гроші мають вирішальне значення, але ракету чи танк не зупиниш доларом чи євро. Гарна новина полягає в тому, що ми перетворюємо готівку на боєздатні можливості. Ці значні нові інвестиції допомагають відновити трансатлантичну оборонно-промислову базу». Він додав, що «ми вдихнемо життя в концепцію НАТО 3.0: Сильніша Європа в сильнішому НАТО».
Як пояснюють у New York Times, Рютте намагається йти «вузькою межею», спонукаючи європейські держави-члени платити більше за безпеку, водночас стежачи за тим, щоб пан Трамп не покинув альянс у цьому процесі. У Reuters пишуть, що лідери НАТО планують представити угоди щодо озброєнь на десятки мільярдів доларів в Анкарі, щоб продемонструвати, що вони дослухаються до закликів США витрачати більше коштів на захист Європи. «Зараз ми створюємо сталий альянс, де США знатимуть, що це справедлива угода», — сказав Рютте журналістам в Анкарі напередодні саміту.
Цікаво, що уряд Канади заявив у понеділок, що обрав двох європейських союзників по НАТО — Німеччину та Норвегію — для будівництва нового флоту підводних човнів для свого флоту. Як зазначає New York Times, це є важливим кроком у кампанії прем'єр-міністра Марка Карні щодо «зменшення військової та економічної залежності Канади від Сполучених Штатів». Окрему увагу іноземні медіа приділяють питанню виробництва зброї та посилення оборонно-промислової бази, що стає головною проблемою Заходу в умовах війни в Україні та зростання глобальних загроз.
