Президент України Володимир Зеленський під час саміту НАТО в Анкарі, який відбудеться 7-8 липня, планує вирішити три ключові питання, що стосуються посилення протиповітряної оборони України. Про це в інтерв'ю проєкту «Тепер головне» на Еспресо заявив дипломат, Надзвичайний та Повноважний Посол, радник директора Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Веселовський. За його словами, головна мета української делегації — отримати ракети до систем Patriot, які є критично важливими для захисту від російських балістичних ударів.
Перше питання, яке Зеленський порушить на саміті, — це двостороння зустріч із президентом Сполучених Штатів. Як повідомляється, 8 липня запланована зустріч українського лідера з главою Білого дому Дональдом Трампом. Веселовський наголосив, що саме США є власником більшості ракет PAC-3, які використовуються в системах Patriot, і без їхньої згоди постачання неможливе. Друге питання — переговори з партнерами, які мають невеликі, але наявні запаси цих ракет. Третє — звернення до євроатлантичної спільноти та громадян країн НАТО для посилення громадської підтримки, яка, на думку дипломата, є вирішальним чинником для ухвалення політичних рішень.
«Без сильної громадської підтримки політичні діячі мало що роблять або бояться щось робити», — зазначив Веселовський. Він додав, що якби в США відбувся масовий мітинг із вимогою надати Україні ракети, це могло б прискорити процес. Однак наразі уряди західних країн діють обережно через обмежені виробничі потужності: виробництво ракет PAC-3 є повільним і скоротилося через їхнє інтенсивне використання під час ірано-американської війни. Росія, знаючи про цю вразливість, активно застосовує балістичну зброю проти України.
Саміт НАТО в Анкарі відбудеться на тлі складних переговорів щодо спільної заяви. За даними Bloomberg, між країнами Альянсу виникли суперечки через текст документа, зокрема через згадку про тривалість фінансової допомоги Україні. Очікується, що в заяві буде підтверджено важливість свободи судноплавства в Ормузькій протоці та необхідність запобігання отриманню Іраном ядерної зброї. Росію, як і в торішньому документі, назвуть довгостроковою загрозою євроатлантичній безпеці.
25 червня видання Politico оприлюднило проєкт підсумкової заяви саміту. У ньому країни НАТО підтверджують зобов'язання щодо колективної оборони, оголошують про посилення військової підтримки України та знову визнають Росію довгостроковою загрозою. Водночас дипломати НАТО повідомили, що в комюніке буде офіційно зафіксовано зміну ситуації на полі бою на користь України, але будь-які переговори мають починатися з нинішньої лінії зіткнення. Прем'єр Словаччини Роберт Фіцо підтвердив, що на саміті планують оголосити про масштабну допомогу Україні, однак Братислава до неї не долучиться.
Паралельно з дипломатичними зусиллями Україна отримує військову підтримку від окремих країн. Зокрема, Польща нещодавно розсекретила деталі своєї допомоги за 2022-2023 роки. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що загальна вартість переданого обладнання становить близько 15 мільярдів злотих. До списку увійшли літаки МіГ-29, вертольоти Мі-24, танки Leopard 2A4, артилерійські установки Krab, а також ракети PAC-3 для системи Patriot. Крім того, Україна отримала безпілотники, протитанкові ракети та боєприпаси. Це свідчить про те, що навіть за умов обмеженого виробництва, союзники продовжують постачати критично важливе озброєння.
Таким чином, саміт НАТО в Анкарі стане ключовим майданчиком для вирішення питань протиповітряної оборони України. Від результатів переговорів залежатиме здатність Києва захищатися від російських балістичних атак, які посилилися останнім часом. Громадська підтримка в країнах Заходу, хоча й не є єдиним чинником, відіграє важливу роль у прискоренні ухвалення рішень. Українська делегація сподівається, що зустрічі з лідерами США та інших держав-членів НАТО приведуть до конкретних домовленостей, які зміцнять обороноздатність країни.
