Технології 5 хв читання Автор: Валентин Петренко
Google випробовує ШІ-процесори на орбіті
Google запустила прототип супутника з процесорами Tensor Processing Units для перевірки роботи штучного інтелекту в космосі. Інженери вивчатимуть вплив радіації, перепадів температур і вакууму.
Google розпочала випробування власних спеціалізованих процесорів Tensor Processing Units у відкритому космосі. Прототип супутника з цими пристроями, призначеними для прискорення обчислень у сфері штучного інтелекту, було виведено на орбіту під час однієї з місій SpaceX. Найближчими тижнями інженери компанії аналізуватимуть, як обладнання реагує на інтенсивне космічне випромінювання, різкі перепади температур та механічні навантаження, що виникають під час запуску й подальшої роботи у вакуумі.
Мета проєкту — зібрати дані про принципову можливість перенесення центрів обробки даних або окремих обчислювальних кластерів за межі земної атмосфери. У Google наголошують, що наразі йдеться про довгострокове фундаментальне дослідження, адже вартість доставки обладнання, його обслуговування та забезпечення стабільної роботи в космічних умовах залишається економічно недоцільною. Водночас компанія розглядає цей етап як обов’язкову перевірку технічної здійсненності такої інфраструктури в майбутньому.
Головний аргумент на користь орбітальних обчислювальних потужностей — стабільність енергопостачання. Центри обробки даних потребують величезних обсягів електроенергії, а на Землі сонячна генерація обмежена нічним часом і погодою. На орбіті сонячні панелі можуть працювати майже безперервно. За розрахунками фахівців, продуктивність сонячної панелі в космосі може бути у вісім разів вищою, ніж у аналогічного пристрою на поверхні планети, що потенційно вирішує питання енергозабезпечення систем.
Однак реалізація такого проєкту вимагає подолання комплексу складних інженерних завдань, які наразі виходять за межі можливостей сучасних технологій. Ключовими перешкодами залишаються ефективне відведення надлишкового тепла у вакуумі, розробка надійного захисту від космічної радіації та організація стабільного високошвидкісного каналу зв’язку. Додаткову складність створює неможливість фізичного обслуговування та ремонту апаратури, тому від надійності кожного окремого компонента залежить працездатність усієї системи в умовах віддаленої орбітальної експлуатації.
Детальний опис фізичних принципів, на яких базується дослідження, опубліковано в науковому виданні Joule. Отримані під час поточної місії результати стануть основою для подальшого аналізу перспектив використання штучного інтелекту в космосі. Оцінка успішності випробувань проводитиметься шляхом порівняння параметрів роботи процесорів на орбіті з аналогічними показниками на Землі. Це дозволить визначити рівень стійкості компонентів до специфічних факторів космічного середовища та розробити ефективніші стратегії захисту систем.
Експеримент Google відбувається на тлі глобальної дискусії про темпи розвитку штучного інтелекту та його енергетичні потреби. Раніше президент США Дональд Трамп оголосив про створення урядової структури «Сили суперінтелекту», яка координуватиме політику адміністрації у сфері ШІ. До її складу увійшли директор Національної розвідки Джей Клейтон, голова Федеральної торгової комісії Ендрю Фергюсон, директор Управління персоналу США Скотт Купор та заступник міністра оборони з питань досліджень і розробок Еміль Майкл. Група звітуватиме безпосередньо Трампу та главі його адміністрації Сьюзі Вайлз.
Трамп назвав суперінтелект технологією, масштабнішою за промислову революцію та появу інтернету, і наголосив, що США мають лідирувати в цій сфері. Водночас низка керівників технологічних компаній закликає до посилення заходів безпеки. Після зустрічі в Білому домі Google, Anthropic, Meta, Nvidia, xAI та OpenAI погодилися на добровільні заходи самоконтролю, зокрема впровадження внутрішніх механізмів контролю та співпрацю із зовнішніми незалежними аудиторами.
Попри те, що орбітальні дата-центри залишаються справою віддаленого майбутнього, поточний експеримент Google може дати перші практичні відповіді на питання, чи здатні сучасні ШІ-прискорювачі витримувати екстремальні умови космосу. Від цього залежатиме, чи стане космос наступним рубежем для розвитку обчислювальної інфраструктури.
3
