Технології 6 хв читання Автор: Валентин Петренко
GPT-6 Astra за шість годин розшифрувала лист Наполеона, який не могли прочитати 217 років
Незалежний дослідник Картер Черч за допомогою моделі OpenAI GPT-6 Astra прочитав шифрований лист Наполеона до маршала Огюста де Мармона, який 217 років вважався нерозгаданим. Модель самостійно транскрибувала 1300 знаків, підібрала ключ статистичним методом і відновила зміст військового зведення 1809 року.
Незалежний дослідник Картер Черч опублікував розбір, у якому описав, як модель OpenAI GPT-6 Astra прочитала шифрований лист Наполеона до французького маршала Огюста де Мармона. Документ роками числився серед нерозгаданих історичних шифрів, а сам Черч визнає, що ніколи раніше не займався зламуванням шифрів.
Навесні 1809 року Австрія готувалася до війни, і Наполеон це бачив. У найвразливішій ситуації перебував Мармон: його 13-тисячний Далматинський корпус стояв по той бік Адріатики, а до решти французьких армій вів лише шлях через австрійську територію. 16 березня імператор наказав своєму пасинку Ежену, віце-королю Італії, надіслати Мармонові шифрований лист із розташуванням усіх французьких і союзницьких військ. Везти його мав «тямущий офіцер». Збережене послання, ймовірно, і є результатом цього наказу.
Лист починається однією фразою звичайною французькою, далі йдуть 24 рядки чисел, літер і вигаданих символів. Ключ не дожив до наших днів. У каталозі Satoshi Tomokiyo Cryptiana документ значився нерозгаданим і з хибною датою «1807». Єдиним джерелом шифротексту була репродукція в журналі французької армії 1969 року, через яку іншим дослідникам здавалося, що працювати нема з чим.
Черч дав моделі єдину відскановану сторінку журналу. Далі Astra, за його словами, пройшла весь ланцюжок самостійно. Шифр містить 1300 одиниць і 155 різних символів. Модель нарізала зображення на рядки, прочитала рукописні знаки й визначила, які з них є варіантами написання того самого. Французький історик криптографії Даніель Тан раніше опублікував значення 33 літер, і вони покривали близько третини тексту. Решту 865 одиниць довелося відновлювати з самого листа.
Астра написала алгоритм імітації відпалу, який перебирав варіанти літер і оцінював, наскільки результат схожий на французьку за частотами сполучень. Еталоном слугували тексти Гюго, Дюма та мемуари самого Мармона. Двадцять дев’ять символів виявилися позначеннями цілих слів: «de», «que», «vous», «général» тощо. Шифр омофонічний, тобто часті літери мають кілька взаємозамінних знаків, тому простий підрахунок частот не допомагає. Розв’язувач запустили заново без усіх текстів про Наполеона та без мемуарів Мармона. Він видав те саме прочитання, тож результат не залежить від того, що модель «знає» цю історію. Загалом пішло близько шести годин машинного часу. Томокійо переглянув рішення, після чого Cryptiana перевела лист у категорію розгаданих і виправила дату на 1809 рік.
Зміст листа — це зведення дислокацій, і воно збігається з наказом від 16 березня за складом сил і цифрами. У ньому згадано 40 тисяч баварців у Мюнхені та Пассау, 30 тисяч поляків Понятовського на Віслі, саксонську армію перед Дрезденом, 80 тисяч французів Даву біля Байройта, 60 тисяч Массена в Ульмі та Донаувьорті, 40 тисяч Удіно в Аугсбурзі. Окремо повідомлялося, що Росія виступає проти Австрії. Мармона закликали не лякатися «кількох військ чи зборища покидьків».
Лист також розповідає про австрійців: їхні частини стояли в Лайбаху, Філлаху та Зальцбурзі й, схоже, загрожували Тиролю. Це збіглося з реальністю: 10 квітня ерцгерцог Карл перейшов Інн без оголошення війни, а ерцгерцог Іоанн одночасно вторгся до Італії. Зате з союзниками вийшло гірше. Поляків Понятовського було не 30, а близько 17 тисяч. Заява про «марш росіян» була радше пропагандою: 21 березня Наполеон особисто звелів поширювати цю тезу через газети. Російська армія вступила до Галичини лише 3 червня, коли війна майже вирішилася.
Найцікавіша знахідка стосується наказу Наполеона від 16 березня. У виданні його кореспонденції 1865 року фраза про Мармона обривається словами «не дати себе зупинити жменькою…», далі йде ряд крапок. Невідомо, чи в списку, з якого друкували, слово було нерозбірливим, чи видавці його пропустили. У шифрованому листі та сама думка подана без пропуску: йдеться про «зборище покидьків» (canailles). Автор розбору застерігає, що це переказ, а не точна цитата імператора. Проте це перше пряме свідчення того, що ховали крапки.
Далі Мармон справді виступив. У травні 1809 року він розбив австрійців при Прибудичі, 3 червня зайняв Лайбах, а до другого дня битви при Ваграмі 6 липня дійшов до Дунаю. Наполеон зробив його маршалом, а після Шенбруннського миру призначив губернатором Іллірійських провінцій зі столицею саме в Лайбасі. Пізніше, 1814 року, Мармон перейшов на бік союзників, і від його прізвища у французькій мові навіть утворилося слово «raguser» (зрадити).
Сам шифр не вважався нерозв’язним. Проблема була в іншому: щоб прочитати його, потрібен фахівець французької мови початку XIX століття та з терпінням розбирати 1300 рукописних знаків, а відповідні люди зазвичай мають важливіші справи. Черч вважає, що списки «нерозв’язаного» у багатьох галузях містять більше таких задач, ніж здається, і що їх скорочуватимуть переважно допитливі непрофесіонали. Томокійо при цьому скаржиться, що рішення надходять швидше, ніж він встигає їх фіксувати.
3
