Технології 4 хв читання Автор: Дарина Марцинюк
Нобелівську премію з фізики 2026 року отримав Френсіс Гальзен за обсерваторію IceCube
Бельгійсько-американський фізик Френсіс Гальзен став лауреатом Нобелівської премії з фізики 2026 року за створення нейтринної обсерваторії IceCube в Антарктиді та відкриття високоенергетичних космічних нейтрино.
Бельгійсько-американський фізик елементарних частинок Френсіс Гальзен став лауреатом Нобелівської премії з фізики 2026 року. Нагороду присуджено за його вирішальний внесок у створення антарктичної нейтринної обсерваторії IceCube та відкриття нейтрино високих енергій астрофізичного походження.
Про це оголосив Нобелівський комітет у вівторок, 6 жовтня. «Королівська шведська академія наук вирішила присудити Нобелівську премію з фізики 2026 року Френсісу Гальзену за вирішальний внесок у створення нейтринної обсерваторії IceCube та відкриття нейтрино високих енергій астрофізичного походження», — йдеться у повідомленні премії.
Гальзен зрозумів, що лід на Південному полюсі можна використовувати для відстеження частинок, відомих як нейтрино. Його бачення та наукове керівництво стали основою для нейтринної обсерваторії IceCube — кубічного кілометра льоду, оснащеного світловими сенсорами. За допомогою IceCube дослідники можуть фіксувати нейтрино від надзвичайно енергоємних процесів у віддаленому Всесвіті.
«Френсіс Гальзен очолив міжнародну команду дослідників та інженерів, які надали нам фантастичний інструмент. Його наполегливість і наукове бачення проклали шлях до нового виду астрономії», — зазначив голова Нобелівського комітету з фізики Марк Пірс.
Нейтрино — одні з найбільш невловимих частинок у Всесвіті. Вони майже не взаємодіють з матерією, тому їх надзвичайно складно зафіксувати. Обсерваторія IceCube, розташована в антарктичному льоду, дозволяє виявляти сліди цих частинок, які прилітають з далеких космічних джерел. Це відкриває новий спосіб спостереження за Всесвітом, відмінний від традиційної оптичної чи радіоастрономії.
Нобелівська премія з фізики — найвища міжнародна нагорода у цій галузі, яку присуджують з 1901 року за заповітом Альфреда Нобеля, шведського хіміка, винахідника та благодійника. Премії вручають щороку під час урочистої церемонії 10 грудня у стокгольмському концерт-холі, в роковини смерті Альфреда Нобеля. Серед найвідоміших лауреатів премії з фізики — Альберт Ейнштейн, Марія Кюрі та Макс Планк.
Цьогорічний Нобелівський тиждень розпочався 5 жовтня з оголошення лауреатів у галузі фізіології та медицини. Нагороду отримали Карла Дайссерот, Петер Гегеманн та Георг Нагель «за відкриття, що стосуються керованих світлом іонних каналів та оптогенетики». Науковці відкрили унікальний білок — каналодопсин, завдяки якому з'явилася можливість керувати активністю нервових клітин.
7 жовтня стануть відомі лауреати з хімії, а 12 жовтня Нобелівський тиждень завершиться оголошенням лауреатів з економічних наук. Минулого року, 7 жовтня, Нобелівський комітет оголосив одразу трьох лауреатів у галузі фізики. Джон Кларк, Мішель Деворе та Джон Мартініс отримали нагороду «за відкриття макроскопічного квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричному колі». Їхні дослідження дали можливість розвитку квантових технологій, зокрема створення штучних квантових бітів — основи надпровідних квантових процесорів.
Присудження премії Гальзену підкреслює важливість фундаментальних досліджень у галузі фізики елементарних частинок та астрофізики. IceCube вже став інструментом для нових відкриттів, і подальший аналіз даних може допомогти відкрити раніше невідомі космічні явища. Робота обсерваторії об'єднує зусилля міжнародної наукової спільноти, а її результати мають значення для розуміння фундаментальних процесів у Всесвіті.
4
