Технології 4 хв читання Автор: Гліб Черненко
Перебої зі Starlink в Україні знову оголили залежність Європи від США
Збої в роботі військової версії Starlink для України посилили дискусію в Європі про власні супутникові системи та залежність від американських технологій.
Перебої в роботі військової версії супутникового зв’язку Starlink для України знову показали, наскільки Європа залежить від американських космічних технологій. Ситуація посилила дискусії про необхідність розвивати власні супутникові системи, щоб європейські країни могли самостійно забезпечувати критично важливі комунікації та оборонні потреби.
Проблеми з доступом України до Starshield, військової версії Starlink, безпосередньо вплинули на роботу українських дронів, зокрема тих, що виконують ударні завдання та перехоплюють повітряні цілі. Водночас Європа не має готової альтернативи, яку українські військові могли б швидко використати замість Starlink на фронті. Як повідомлялося, раніше в Україні обмежили роботу цього «військового пакету» на швидкості понад 160 км/год, що вплинуло на можливості Сил оборони протистояти російським військам. Ілон Маск заявив, що швидкість обмежили, оскільки українські військові порушили умови використання, а супутниковими можливостями скористалися для ударів по цілях у Росії. За його словами, Starlink міг стати мішенню для російської атаки, тому «цю лазівку було прикрито».
Залежність Європи не обмежується супутниковим інтернетом. Європейські країни також покладаються на американські системи космічного спостереження, які допомагають виявляти запуски ракет і попереджати про загрози. Аналога американської системи інфрачервоного виявлення ракет у Європи наразі немає. Це створює стратегічні ризики, адже доступ до критично важливих технологій значною мірою залежить від рішень Вашингтона та приватних компаній зі США. На тлі розбіжностей між американською адміністрацією та європейськими союзниками питання технологічної самостійності стає дедалі актуальнішим.
Європейський Союз працює над власною супутниковою системою IRIS², яка має забезпечувати захищений зв’язок для державних установ, військових і критичної інфраструктури. У січні 2026 року ЄС почав запускати обмежені захищені супутникові послуги для державних і військових потреб у межах ініціатив IRIS² та GOVSATCOM. Повноцінне розгортання IRIS² потребуватиме ще кількох років, а початок надання окремих послуг запланований на 2029 рік. Альтернативою може стати мережа OneWeb, якою керує європейський оператор Eutelsat. Однак її можливості поки поступаються Starlink, а характеристики обладнання, пропускна здатність і вартість терміналів обмежують її використання безпосередньо на фронті. Крім того, обладнання Starlink не можна просто підключити до OneWeb, для переходу потрібні інші термінали. Окремі європейські країни також розвивають національні військові космічні програми; зокрема, Німеччина працює над власним угрупованням військових супутників.
Попри розвиток власних проєктів, Європа поки не здатна повністю замінити американські супутникові технології. Starlink має значно масштабнішу мережу та розвиненішу інфраструктуру, а перехід на альтернативні системи потребує часу, коштів і переоснащення обладнання. Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс визнав, що Європа значною мірою залежить від американських космічних можливостей. За його словами, відповіддю має стати розвиток власних технологій і тісніша співпраця європейських країн. Тож найближчими роками європейські країни, імовірно, продовжать залежати від американських систем зв’язку та попередження про ракетні загрози, паралельно розбудовуючи власні альтернативи.
4
