Бізнес 4 хв читання Автор: Гліб Черненко
ГМК України у найглибшій кризі: у жовтні виробництво може обнулитися
Український гірничо-металургійний комплекс переживає найважчу кризу за роки незалежності: у серпні виплавка сталі впала на 57,3%, а вже у жовтні виробництво може фактично зупинитися. Експерти закликають створити Спеціальний фонд відновлення галузі.
Український гірничо-металургійний комплекс опинився у найглибшій кризі за всі роки незалежності. У серпні виплавка сталі впала на 57,3% у річному вимірі — до 277 тис. тонн, а вже у жовтні існує реальний ризик повного обнулення виробництва. Про це заявив директор GMK Center Станіслав Зінченко.
За його словами, галузь потрапила в умови «ідеального шторму»: російські удари по підприємствах, енергетична криза, дорога логістика, блокада портів і торговельний тиск на зовнішніх ринках наклалися одночасно. Ситуація з експортом також різко погіршилася. За вісім місяців поставки залізної руди скоротилися на 27% рік до року, довгого прокату — на 45,8%. У серпні експорт напівфабрикатів упав на 76% місяць до місяця, а експорт чавуну фактично зупинився.
Падіння експорту створює ризики не лише для самої галузі, а й для валютної стабільності країни. ГМК залишається одним із найбільших джерел валютної виручки та забезпечує понад 70 тис. прямих робочих місць і близько 250 тис. у суміжних секторах. Втрачає і бюджет: за перше півріччя 2026 року Метінвест сплатив 8,5 млрд грн податків, ArcelorMittal Кривий Ріг за 2025 рік — 8,5 млрд грн, а «Інтерпайп» лише за перший квартал 2026 року — 1,2 млрд грн. Загалом минулого року підприємства ГМК сплатили до бюджетів усіх рівнів майже 1 млрд доларів податків.
Головна проблема зараз — фізичне відновлення заводів після російських ударів. Ніхто у світі не має досвіду відбудови металургійних гігантів після ракетних обстрілів. Підприємствам необхідно проводити технічний аудит, розбирати завали, замовляти унікальне обладнання та встановлювати його заново. На це потрібні великі кошти, яких після кількох років війни у компаній практично не залишилося.
Саме тому одним із ключових рішень Зінченко називає створення Спеціального фонду відновлення сталевої галузі — за аналогією з фондами підтримки української енергетики. Такий фонд міг би акумулювати гранти, пільгові кредити та кошти міжнародних фінансових організацій для відновлення критичного обладнання та запуску виробництва. Самостійно ані бізнес, ані держава не зможуть профінансувати відновлення великих металургійних підприємств у нинішніх умовах.
Окрім фонду, для відновлення потрібні ще кілька системних рішень. Передусім — пріоритетний доступ підприємств у прифронтових регіонах до локомотивної тяги «Укрзалізниці» в радіусі до 150 км від фронту, пом’якшення нормативу обов’язкового імпорту 80% електроенергії для промисловості, жорсткі мита на експорт брухту, щоб зберегти сировину всередині країни, а також захист внутрішнього ринку від дешевого імпорту металопродукції з Туреччини.
Втім, навіть внутрішніх рішень буде недостатньо. За словами Зінченка, відновлення галузі значною мірою залежить від підтримки міжнародних партнерів. Серед ключових умов — відновлення безпечної роботи чорноморських портів, перегляд торговельних обмежень ЄС та пом’якшення режиму СВАМ.
«Якщо ці умови будуть виконані, технічна відбудова і виведення потужностей «Інтерпайпу», «Запоріжсталі», «Каметсталі» чи «АрселорМіттал» до базових параметрів може теоретично зайняти від 3 до 6 місяців, а повна повноцінна відбудова — від 1 до 2 років», — резюмував експерт.
Раніше у «Метінвесті» заявили про зупинку виплавки через удари РФ. ArcelorMittal також повідомив про неможливість відновлення роботи заводу у Кривому Розі. Ситуація залишається критичною, і без системних рішень галузь може втратити не лише виробничі потужності, а й тисячі робочих місць.
3
