Greg Abel запускає активніше використання капіталу Berkshire

Перші місяці Greg Abel на посаді CEO Berkshire Hathaway дають ринку те, чого від нового керівника чекали найбільше: конкретні рішення про десятки мільярдів доларів. Після багаторічного накопичення ліквідності холдинг у другому кварталі став чистим покупцем акцій, різко збільшив buyback і підписав велику угоду в американському житловому секторі.

Політика капіталу тут важливіша за окремий тікер. За квітень–червень Berkshire придбала приблизно $23,5 млрд акцій інших компаній і продала лише близько $3,7 млрд. Чистий приплив капіталу на фондовий ринок склав майже $19,8 млрд. До цього протягом 14 кварталів поспіль баланс був протилежним: Berkshire більше продавала, ніж купувала.

Найпомітнішою відомою інвестицією стала Alphabet. Документи компанії в SEC фіксують приватне розміщення на $10 млрд для афілійованої з Berkshire структури. Угода охопила понад 28 млн акцій двох класів. Для Alphabet це було частиною масштабного залучення капіталу на AI-інфраструктуру й обчислювальні потужності. Для Berkshire — спосіб швидко розмістити великий обсяг коштів у бізнесі, який вже має глобальний масштаб і значні грошові потоки.

Другий важливий сигнал — викуп власних акцій. Berkshire поновила його 4 березня 2026 року після майже дворічної паузи, а в другому кварталі витратила приблизно $4,5 млрд. Buyback у Berkshire традиційно має додатковий зміст: компанія не використовує його як автоматичну програму підтримки курсу, а пов'язує рішення з оцінкою внутрішньої вартості та доступністю інших можливостей для капіталу.

Третій напрям — купівля контрольованих бізнесів. Наприкінці травня Berkshire домовилася придбати Taylor Morrison за $72,50 за акцію. Equity value становила близько $6,8 млрд, а повна enterprise value — близько $8,5 млрд. Закриття відбулося 24 липня, тому витрати на цю угоду не є поясненням балансу ліквідності станом на 30 червня. Після закриття Taylor Morrison має посилити житловий бізнес Berkshire поруч із Clayton Properties Group.

Сукупний ефект уже видно в балансі. Запас cash, еквівалентів і короткострокових казначейських паперів зменшився приблизно з $397,4 млрд наприкінці першого кварталу до близько $365 млрд. Навіть після цього Berkshire залишається однією з найбільш ліквідних корпорацій світу. Отже, мова не про відмову від обережності, а про те, що компанія знайшла кілька великих напрямів для коштів одночасно.

Результати бізнесу дали Abel додатковий простір. Чистий прибуток другого кварталу досяг приблизно $25,67 млрд і більш ніж подвоївся рік до року, значною мірою завдяки інвестиційним прибуткам. Операційний прибуток, менш залежний від короткострокових коливань фондового портфеля, зріс приблизно на 16% до $12,98 млрд. Промислові й роздрібні підрозділи показали сильні результати.

Саме на цьому тлі з'являється дискусія про спадкоємність. Warren Buffett залишив посаду CEO, але лишився головою ради директорів. Abel отримав оперативний контроль над конгломератом, який десятиліттями будувався навколо дисципліни капіталу, терпіння та готовності чекати. Перші великі кроки не означають, що ці принципи скасовано. Офіційна політика Berkshire й далі вимагає тримати не менше $30 млрд ліквідних ресурсів.

Michael Burry бачить ситуацію інакше. За повідомленням MarketWatch, він написав у Substack, що більше не вважає Berkshire привабливою інвестицією на майбутнє. Його скепсис варто подавати саме як інвестиційну оцінку, а не як встановлений факт про майбутню дохідність.

Для ринку важливо не перебільшити ані оптимізм, ані скепсис. Другий квартал показав зміну поведінки: Berkshire стала чистим покупцем, скоротила рекордний кеш і активізувала buyback. Але остаточний висновок про нову стратегію вимагатиме кількох років, а не одного кварталу. Поки можна говорити про інший ритм капітального розміщення за нового CEO.

Політико-інституційний аспект тут полягає в тому, що Berkshire є не лише інвестиційним портфелем, а й системою корпоративного управління. Передача CEO не змінила голови ради, але змінила центр щоденної відповідальності. Тому великі рішення Abel оцінюватимуть як перевірку того, чи може інвестиційна культура Berkshire працювати незалежно від персонального авторитету Buffett.

Для акціонерів це означає нову структуру ризику. Раніше основною претензією був надлишок ліквідності та ризик занадто низької віддачі від нього. Тепер до цього додається протилежне питання: чи не буде нове керівництво відчувати тиск витрачати швидше, ніж дозволяє дисципліна оцінки. Саме баланс між цими двома крайнощами визначатиме якість переходу.

Поки підтверджені рішення не свідчать про відмову від фінансової обережності. Berkshire все ще має ресурс для надзвичайних ситуацій і великих майбутніх угод, а її мінімальний ліквідний поріг залишається незмінним. Тому найкоректніша формула для поточного етапу — активніше використання капіталу в межах старої системи захисту, а не революція інвестиційної політики.