Політика 3 хв читання Автор: Валентин Петренко
Нові бази дронів РФ посилюють тиск на Україну й східний фланг НАТО
Росія нарощує розосереджену інфраструктуру для далекобійних ударів. Вона вже використовується проти України і водночас змушує НАТО посилювати східний фланг.
Росія продовжує змінювати архітектуру повітряної війни, розбудовуючи у західних регіонах мережу пускової інфраструктури для далекобійних ударних дронів. Комерційні супутникові знімки та аналіз DroneSec вказують щонайменше на десять об’єктів із новими або розширеними стартовими позиціями біля кордонів з Україною та Білоруссю.
За даними The War Zone, відкриті трекінгові дані пов’язують сім із десяти виявлених об’єктів з атаками на Україну. Institute for the Study of War вважає, що головна безпосередня мета розбудови — збільшення кількості та стійкості російських ударних пакетів, щоб запускати більше безпілотників із різних районів.
Отже, твердження про те, що ця інфраструктура може мати лише одне призначення — удар по країнах НАТО, — не витримує перевірки. Вона вже використовується проти України. Але політичне значення мережі виходить за межі нинішнього фронту: розташування у західній Росії та дальність нових систем дають Москві додаткові варіанти у разі ширшої конфронтації.
Саме тому НАТО реагує не на прогноз конкретної атаки, а на зростання російських можливостей. Представник Альянсу заявив, що союзники уважно стежать за російськими засобами далекого ураження та дроновою активністю. Після останніх порушень повітряного простору Польщі та Румунії НАТО 12 серпня оголосило про подальше посилення інтегрованої протиповітряної і протиракетної оборони від Балтійського до Чорного моря.
Паралельно з військовою загрозою зростає ризик провокацій. Reuters повідомив, що Польща та країни Балтії посилюють охорону критичної інфраструктури після попереджень союзницьких розвідок. Серед можливих сценаріїв посадовці називали операцію під чужим прапором із застосуванням захоплених або українських за походженням дронів, щоб перекласти відповідальність на Київ або ускладнити атрибуцію. Публічні дані не свідчать, що така операція вже санкціонована чи має конкретний термін; Кремль відкинув попередження.
CNN також повідомляла про американські оцінки, за якими Володимир Путін у наступні роки може спробувати обмежено перевірити єдність НАТО — від кібератаки до малої військової операції. Це не є прогнозом неминучого удару по Польщі.
Для Києва висновок практичніший: Росія вкладається в інфраструктуру, яка дозволяє довше і масованіше вести повітряну кампанію. Для західних союзників це водночас аргумент прискорювати виробництво засобів ППО, контрдронових систем і посилювати захист інфраструктури до того, як Москва спробує використати нові можливості для політичного або військового тиску.
