Політика 5 хв читання Автор: Єва Семенюк
Сибіга обговорив із главою МЗС Єгипту безпекову ситуацію в Чорному морі
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів телефонну розмову з єгипетським колегою Бадром Абдельатті, обговоривши ситуацію з безпекою в Чорному морі, свободу судноплавства та глобальну продовольчу безпеку.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів телефонну розмову з главою МЗС Єгипту Бадром Абдельатті, під час якої поінформував колегу про останні події на полі бою та зусилля України щодо досягнення тривалого і всеосяжного миру. Особливу увагу сторони приділили безпековій ситуації в Чорному морі та її наслідкам для свободи судноплавства й глобальної продовольчої безпеки.
«Я поінформував свого колегу про останні події на полі бою та поточні зусилля України, спрямовані на досягнення тривалого та всеосяжного миру. Зокрема, ми зосередилися на ситуації з безпекою в Чорному морі та її наслідках для свободи судноплавства й глобальної продовольчої безпеки. Україна й надалі віддана забезпеченню надійних поставок продовольства до країн усього світу», — написав Сибіга у соцмережах.
Під час розмови сторони також обмінялися думками щодо загальної регіональної ситуації та подій на Близькому Сході. Розмова відбулася на тлі загострення ситуації в Чорному морі: через інтенсивні російські обстріли цивільне судноплавство в регіоні фактично зупинилося, а 23 липня судна перестали заходити в українські порти.
За підсумками першого півріччя 2026 року українські морські порти обробили понад 42 мільйони тонн вантажів, незважаючи на російські атаки, які особливо посилилися в липні. Президент Володимир Зеленський повідомив, що Росія намагається повністю заблокувати морський коридор у Чорному морі, однак наразі щодня по кілька кораблів продовжують заходити в одеські порти й виходити з них.
Паралельно Туреччина активізувала переговори з Україною та Росією для створення нового механізму безпеки в Чорному морі. Мета Анкари — відновити експорт продовольства та запобігти стрибку світових цін на продукти. Через атаки на торговельні судна цивільне судноплавство в Чорному морі фактично зупинилося, що призвело до масштабної кризи зберігання зерна в Україні та Росії.
В Україні у силососховищах та тимчасових складах застрягло від 30 до 35 мільйонів тонн зерна й олійних культур. У Росії через рекордні врожаї та експортні обмеження в портових елеваторах накопичилося майже 60 мільйонів тонн. Загалом майже 100 мільйонів тонн продовольства не можуть потрапити на ринок, через що продукція починає псуватися. Наразі ціни на зерно вже зросли на 4–4,5%.
«Процес створення зернового коридору в Чорному морі повністю перервано. Зараз до Туреччини не надходить жодна продукція ні з України, ні з Росії. Якщо проблему не буде вирішено протягом двох місяців, зростання цін може перевищити 10%», — заявив президент Стамбульської асоціації експортерів зерна, бобових та олійних культур Казим Тайджі.
Міністерство транспорту та інфраструктури й МЗС Туреччини ведуть безперервні контакти з Києвом та Москвою. Як зазначив заступник міністра транспорту Туреччини Дурмуш Юнювар, дипломатичні канали працюють цілодобово, проте чітких термінів укладання угоди поки немає. Якщо новий механізм безпеки вдасться погодити, це забезпечить захист торговельних суден та знизить тиск на світові продовольчі ринки.
Блокування поставок створює ризики і для самої Туреччини. Попри те, що внутрішній ринок країни повністю забезпечений продовольством, під загрозою опинився переробний експорт. Туреччина купує сировину в Україні та РФ, переробляє її та експортує готову продукцію. Минулого року цей напрямок приніс Анкарі 13 мільярдів доларів, тож тривала зупинка коридору може завдати безповоротних збитків турецькому експорту.
На тлі блокади чорноморських портів та атак на судноплавство глобальні ринки вже готуються до найгіршого сценарію. Через повторні ризики для логістики ціна на пшеницю у світі зросла до трирічного максимуму, підскочивши одразу на 18%. Водночас в Україні через брак місць у силососховищах та дефіцит обігових коштів у фермерів існує ризик скорочення посівних площ під майбутній урожай на 5–7 мільйонів гектарів, що становить майже третину від усіх посівів.
