Політика 3 хв читання Автор: Валентин Петренко
Поліція розширює справи щодо керівників ТЦК
Підозри оголосили 76 керівникам ТЦК різного рівня, паралельно перевіряються тисячі бронювань і рішень ВЛК.
Українська система мобілізаційного адміністрування опинилася під масштабною кримінальною перевіркою. Тимчасово виконуючий обов’язки голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе повідомив, що підозри оголосили 76 керівникам ТЦК різного рівня. Паралельно правоохоронці перевіряють обставини можливого незаконного бронювання майже 2,5 тисячі військовозобов’язаних. За словами Цуцкірідзе, 6,5 тисячі незаконних рішень ВЛК уже скасовано.
Для держави це чутлива точка, оскільки ТЦК працюють там, де перетинаються військовий облік, мобілізація, відстрочки та доступ до електронних реєстрів. Кожне рішення посадовця впливає не лише на конкретного громадянина, а й на розподіл мобілізаційного ресурсу. Коли система допускає корупційні винятки, навантаження фактично переноситься на тих, хто виконує вимоги закону.
Нацполіція ще наприкінці травня повідомляла про великий обсяг проваджень. За перші п’ять місяців 2026 року було зареєстровано 44 кримінальні провадження щодо протиправної діяльності працівників ТЦК, а 65 особам повідомили про підозру. Ще 123 підозри стосувалися проваджень щодо ВЛК та експертних команд, які замінили МСЕК. За весь період 2023–2026 років на перегляд було направлено майже 80 тисяч рішень, потенційно пов’язаних з уникненням мобілізації.
Нова цифра — 76 керівників ТЦК — не є простим продовженням травневих 65 підозр. Раніше поліція рахувала працівників і посадовців у провадженнях за конкретний період 2026 року. Тепер Цуцкірідзе говорить про керівників різного рівня. Це інший зріз, який переносить увагу з рядових виконавців на управлінську ланку.
Слідчі справи останніх місяців показують, чому контроль над реєстрами має політичне значення. На Волині двох посадовців ТЦК підозрювали в тому, що за гроші вони змінювали дані в «Оберезі» для подальшого оформлення бронювання. На Тернопільщині начальника відділу районного ТЦК затримали у справі про 2,5 тисячі доларів за видалення інформації про розшук військовозобов’язаного.
Бронювання саме по собі є законним інструментом. Воно потрібне, щоб критично важливі підприємства та установи могли зберігати працівників. Проблема виникає, коли законний механізм стає товаром або коли статус людини в державній системі змінюється без належних підстав. Тоді корупція одночасно б’є по мобілізаційній політиці, довірі до держави й добросовісних роботодавцях.
Підозра залишається процесуальним статусом, а вину встановлює суд. Однак масштаб названих справ ставить перед урядом і силовими органами ширше питання: чи достатньо кримінального переслідування після порушення, чи потрібні додаткові технічні й організаційні запобіжники. Наступним тестом стане не кількість гучних затримань, а здатність держави зробити незаконну зміну військово-облікових, медичних і бронювальних даних складнішою та помітнішою для контролю.
