Політика 5 хв читання
Відсутність Поля Бія оголила проблему наступництва в Камеруні
Президент Камеруну перебуває у Женеві понад два місяці, а посада віцепрезидента, повернута до конституційної системи у квітні, досі вакантна. Опозиція перетворює питання поїздки на дискусію про безперервність влади.
Двомісячне перебування президента Камеруну Поля Бія у Швейцарії стало не просто історією про тривалу приватну поїздку. Воно перетворилося на тест для політичної системи, яка десятиліттями будувалася навколо однієї фігури. 7 червня президентська адміністрація повідомила, що Бія разом із дружиною Шанталь вирушив із Яунде на «коротке приватне перебування в Європі». Коли цей термін розтягнувся на тижні, а потім на два місяці, головним стало питання: хто і за якими правилами забезпечує безперервність влади.
Камерунський уряд не приховує географічне місце перебування глави держави. Він підтвердив, що 93-річний президент перебуває в Женеві. Представники влади стверджують, що він здоровий, працює дистанційно і продовжує отримувати державні матеріали. Тому говорити, що президент «зник» безслідно, було б неточно. Політична проблема полягає в іншому: публічної появи Бія після 7 червня не підтверджено, а офіційної дати його повернення не названо.
Суперечку загострили повідомлення про можливе лікування у Швейцарії. Деякі медіа посилалися на джерела, що описували госпіталізацію або операцію. Уряд Камеруну формально спростував ці твердження, а керівник цивільного кабінету президента запевнив, що Бія працює з готелю. За відсутності незалежного медичного підтвердження обидві площини треба розділяти: факт перебування у Женеві встановлений, а твердження про госпіталізацію залишаються спірними й не можуть бути основою для висновку про недієздатність президента.
Для камерунської політики ця обережність принципова. Поль Бія керує країною з 1982 року. Він є найстаршим чинним президентом у світі і наприкінці 2025 року розпочав восьмий термін після виборів, результат яких не визнавали частина опозиційних сил. У 2008 році конституційна реформа скасувала обмеження на кількість президентських термінів. Таким чином, тривалість його правління є не випадковою аномалією, а наслідком політичних і конституційних рішень, ухвалених протягом десятиліть.
Нинішня відсутність показала ще одну особливість системи. У квітні 2026 року в Конституції знову з’явилася посада віцепрезидента з важливими повноваженнями у випадку неможливості глави держави виконувати функції. Але Бія досі не призначив віцепрезидента. Це створює політичний парадокс: механізм наступництва формально посилено, але ключове місце в ньому залишається порожнім саме в момент, коли тривала відсутність президента викликає найбільше запитань.
Опозиція використовує цю ситуацію для вимоги чіткіших правил. Соціал-демократичний фронт говорив про Камерун на «автопілоті», інші опозиційні політики — про «інституційний вакуум» і неприйнятність управління «дистанційно». У цих формулюваннях є очевидна політична полеміка. Конституція не встановлює точного максимального строку, протягом якого президент може перебувати за межами країни. Тому сам факт довгої поїздки не означає автоматичного виникнення вакансії посади.
Водночас влада демонструє, що Бія продовжує користуватися президентськими повноваженнями. На початку серпня він провів масштабні перестановки у військовому командуванні, змінивши керівників чотирьох із п’яти об’єднаних військових регіонів. Це сильний аргумент уряду проти твердження, що державний апарат повністю зупинився. Але для критиків важливе не лише існування підписаних рішень, а й прозорість ухвалення рішень та публічна підзвітність глави держави.
Ставки підвищує безпековий контекст. На півночі Камеруну діють бойовики Boko Haram, на заході триває конфлікт із англомовними сепаратистами. Паралельно країна має економічні проблеми та молоде населення, чиї очікування дедалі більше розходяться з політичною моделлю довголітнього правління. Більш як 70% камерунців молодші 35 років, тоді як президенту 93. Ця різниця поколінь посилює дискусію про оновлення влади.
Отже, історія Поля Бія — не загадка про невідоме місцеперебування. Влада каже, що президент у Женеві і працює. Політична невизначеність виникає тому, що після двох місяців відсутності немає чіткого публічного календаря повернення, немає призначеного віцепрезидента і немає усталеного механізму, який би знімав сумніви щодо тривалого управління з-за кордону. Саме ця інституційна прогалина, а не неперевірені чутки, є головним наслідком нинішньої поїздки.
