Стиль життя 5 хв читання Автор: Дарина Марцинюк
В Україні відтворили дзвін Десятинної церкви, втрачений майже 800 років тому
До 35-річчя незалежності України фахівці відтворили дзвін Десятинної церкви, зруйнованої у 1240 році. Завдяки 3D-скануванню, аналізу металу та акустичному моделюванню вдалося відновити не лише форму, а й звучання середньовічного Києва.
До 35-річчя незалежності України громадська організація Ukraine WOW спільно з Національним музеєм історії України та за підтримки Міністерства культури відтворила дзвін Десятинної церкви — один із найдавніших дзвонів країни. Тепер завдяки сучасним технологіям можна не лише побачити його реконструйований вигляд, а й почути звучання, максимально наближене до того, що чули кияни майже 800 років тому.
Десятинна церква, закладена князем Володимиром Великим наприкінці X століття, стала першим кам’яним храмом Русі. Її дзвони скликали людей на богослужіння, сповіщали про свята, небезпеку та важливі події. У 1240 році храм зруйнували під час монгольської навали, а дзвін було втрачено. Його фрагмент знайшли лише у 1937 році під час археологічних розкопок, які проводив український археолог Теодосій Мовчанівський. До наших днів збереглося близько 60% поверхні дзвона, але язик і кріплення не вціліли. Відтоді артефакт зберігався в колекції Національного музею історії України.
Саме цей фрагмент навесні 2026 року став основою для реконструкції. «Ми побачили фрагмент дзвона в колекції Національного музею історії України. Коли дізналися більше про його історію, зрозуміли: перед нами справжня реліквія — свідчення тяглості української державності. Ми вирішили відтворити дзвін один в один — не лише форму, а й звучання», — розповіли співзасновниці Ukraine WOW Ярослава Гресь та Юлія Соловей.
Процес відтворення розпочався з 3D-сканування фрагмента, що дозволило зафіксувати форму та деталі поверхні, не торкаючись оригіналу. Потім дослідники визначили хімічний склад бронзи за допомогою рентгенофлуоресцентного аналізу. На основі цих даних, геометрії збереженої частини та історичних аналогів створили повну цифрову модель дзвона. Інженери провели комп’ютерне моделювання, прорахувавши, як метал поводитиметься під час удару, та змоделювали поширення звукових коливань. Завдяки акустичному синтезу команда почула приблизне звучання майбутнього дзвона ще до його фізичного виготовлення.
До проєкту залучили фахівців із німецьких музеїв дзвонів. Westfälisches Glockenmuseum у Гешері надав матеріали про конструкцію язиків дзвонів IX–XIII століть, а в GlockenStadtMuseum в Апольді команда відсканувала язики дзвонів XIII та XIV століть, які збереглися до наших днів. Додатковим джерелом став фрагмент корони давньоруського дзвона із Сахнівки на Черкащині, який також зберігається в Національному музеї історії України.
Фінальне лиття відбулося в Нідерландах на Royal Eijsbouts — одному з провідних світових центрів дзвоноливарства, де виготовляли дзвони для історичних храмів Європи, зокрема для Собору Паризької Богоматері. У результаті отримали реконструйований дзвін вагою 87,5 кг, склад сплаву якого максимально наближений до середньовічного.
Консультант проєкту, португальський експерт із дзвонів Мігель Карвалью зазначає, що збережений фрагмент став надзвичайно рідкісним джерелом інформації про форму, технологію виготовлення та метал давнього дзвона. «Завдяки 3D-скануванню, аналізу металу та акустичним дослідженням ми можемо максимально точно відтворити профіль дзвона на основі фрагмента, підібрати сплав, близький до оригінального, і спрогнозувати його звучання», — говорить він. Головна цінність проєкту, за його словами, — можливість повернути звук, який могли чути люди в середньовічному Києві, адже це найближче можливе звучання того, що мовчало майже 800 років.
Окремо команда проєкту наголошує на історії археолога Теодосія Мовчанівського, який знайшов фрагмент дзвона у 1937 році. Вже наступного року його заарештували за сфабрикованими звинуваченнями та розстріляли. «Сьогодні його ім’я знову звучить разом із цим дзвоном», — зазначила директорка Національного музею історії України Олена Земляна.
Вперше відтворене звучання презентували 23 серпня під час Національного молитовного сніданку України. Проєкт реалізували без державного фінансування за підтримки Київстару та Farmak. Окрім реконструкції, команда створила 20 мініатюр дзвона, які планують передати українським школам, щоб вони стали частиною святкування Першого дзвоника та розповідали учням про цю сторінку української історії. Для проєкту також створили звучання на основі пісні «Ніч яка місячна», яке буде доступне абонентам Київстару в сервісі Ді-Джингл.
