Світ 4 хв читання Автор: Єва Семенюк
Росія запустила експорт нафти з мегапроєкту «Восток Ойл» на Таймирі
«Роснефть» почала комерційні поставки нафти з найбільшого з часів СРСР кластера родовищ «Восток Ойл». Перші танкери льодового класу вирушили Північним морським шляхом до Азії, попри західні санкції та відтік іноземних інвесторів.
Росія розпочала комерційний експорт нафти з кластера родовищ «Восток Ойл» на Таймирі, який став найбільшим нафтовим проєктом країни з часів розпаду Радянського Союзу. Перші партії сировини вже вирушили танкерами льодового класу через Північний морський шлях до азійських ринків.
За даними відстеження суден, компанія «Роснефть» почала завантаження чотирьох спеціалізованих танкерів на терміналі «Бухта Сєвєр». Танкер класу Aframax «Академік Губкін» і судно класу Panamax «Валентин Пікуль» вже прийняли нафту після того, як 5 вересня Володимир Путін офіційно оголосив про запуск проєкту. Ще два танкери Aframax — «Владімір Мономах» та «Владімір Виноградов» — очікують на завантаження найближчими днями.
На початковому етапі обсяг експорту становитиме 150 тисяч барелів на добу. До 2030 року цей показник планують збільшити до 1 мільйона барелів на добу. Кластер «Восток Ойл» об'єднує понад 13 родовищ на Таймирі та у Східному Сибіру із загальними запасами близько 51 мільярда барелів нафти.
За даними «Роснедр», це приблизно п'ята частина всіх розвіданих нафтових покладів Росії, які оцінюються у 220 мільярдів барелів. Загальний потенціал видобутку на проєкті оцінюють у 2 мільйони барелів на добу. Масштаби роблять «Восток Ойл» найбільшим нафтовим проєктом країни з часів СРСР.
Для реалізації проєкту очільник «Роснефти» Ігор Сєчін виторгував у Путіна масштабні податкові пільги на 2,6 трильйона рублів. Як зазначають у галузі, інших родовищ із подібною ресурсною базою в Росії не залишилося. У 2017 році «Роснедра» продали останнє велике родовище з нерозподіленого фонду надр — Ергінське в Ханти-Мансійському автономному окрузі із запасами близько 100 мільйонів тонн, яке також придбала «Роснефть». Відкриті в наступні роки поклади належали переважно до категорії дрібних та дуже дрібних.
Віддаленість проєкту від зони бойових дій стала для Росії стратегічною перевагою. Арктичний термінал розташований на відстані понад 3 000 кілометрів від кордону з Україною, що дає змогу безпечно транспортувати нафту на азійські ринки через Північний морський шлях. Це особливо важливо в умовах, коли удари по портовій інфраструктурі Чорного й Балтійського морів у кілька разів підвищили операційні ризики для російського експорту.
Полярні родовища були відкриті ще за часів Радянського Союзу, але в 1990-х роках їх фактично законсервували. У 2019 році «Роснефть» дала проєкту нове життя, залучивши масштабні іноземні інвестиції. У 2020 та 2021 роках частки у «Восток Ойл» придбали міжнародні трейдери Trafigura та консорціум за участю компанії Vitol.
Однак після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році західні партнери, включно з нафтовим гігантом BP, розпродали свої активи та покинули проєкт. Через західні санкції та відтік капіталу «Роснефть» була змушена на кілька років відкласти початкові плани із запуску видобутку та експорту.
У січні 2025 року Міністерство фінансів США запровадило прямі блокувальні санкції проти компанії «Восток Ойл» та її оператора «РН-Ванкор», додатково обмеживши доступ проєкту до міжнародних ринків. Попри це, запуск експорту демонструє, що Росія продовжує розвивати арктичні нафтові проєкти, орієнтуючись на азійських покупців.
10
