Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган перетворився з «троянського коня» в НАТО на рятівника альянсу завдяки своїй ролі посередника між президентом США Дональдом Трампом та іншими союзниками. Про це йдеться в аналітичному матеріалі видання Politico, опублікованому напередодні саміту НАТО в Анкарі.
Журналісти зазначають, що коли Трамп приземлиться в Анкарі у вівторок, він буде гостем союзника по НАТО, з яким його пов'язує «найприродніша родинна близькість». Обидва лідери поділяють недовіру до європейського лібералізму, зневагу до інституційних процесів та переконання, що світ схиляється перед тими, хто готовий діяти. Однак, на думку аналітиків, ці стосунки побудовані на чомусь більш міцному, ніж спорідненість — десятилітньому досвіді того, де Трамп просить, а Ердоган виконує.
Видання наводить кілька прикладів такої динаміки. У 2018 році, коли Трамп запровадив санкції проти оборонного сектору Туреччини та пригрозив крахом її економіки через затримання американського пастора, Ердоган звільнив його. У 2019 році, коли турецькі війська скупчилися на сирійському кордоні, а військове зіткнення з підтримуваними США курдськими силами здавалося неминучим, Ердоган погодився на припинення вогню, укладене за посередництва високопосадовців Трампа. Минулого року, коли Трамп запустив свою мирну раду в Газі, Ердоган негайно підписав угоду, що додало лідерам Близького Сходу атмосфери довіри.
Ці та інші дії створили незвичайну довіру між Ердоганом і Трампом. Президент США стверджує, що турецький лідер — єдина причина, чому він взагалі відвідує саміт, хоча чиновники Білого дому визнають, що він, ймовірно, все одно б поїхав. Виступаючи перед журналістами в Овальному кабінеті з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте минулого місяця, Трамп назвав Ердогана «другом» і «шанованою людиною та шанованим лідером», додавши, що «він зробив усе, про що я його будь-коли просив».
Така динаміка перетворила те, що могло бути проблемою для НАТО — автократа, якого обґрунтовано звинувачують у руйнуванні турецької демократії — на актив для альянсу. «Це перетворює Ердогана та Туреччину з троянського коня в НАТО на рятівника НАТО», — зазначив Гонул Тол, старший науковий співробітник Інституту Близького Сходу, який спеціалізується на турецькій політиці.
Експерт додав, що ця роль набула додаткового значення після сварки між Трампом та прем'єр-міністром Італії Джорджією Мелоні через суперечливе фото після саміту G7 у Франції минулого місяця. Суперечка відсунула Мелоні на другий план, яку колись називали європейським «шептуном Трампа», залишивши вакуум, який Ердоган має всі можливості заповнити.
Усередині НАТО відчули полегшення від того, що Туреччина приймає щорічний саміт після неодноразових суперечок між Трампом та західноєвропейськими союзниками. Два дипломати НАТО заявили Politico, що Трамп навряд чи хоче поставити Ердогана в незручне становище. «Ердоган має дуже добрі стосунки з президентом Трампом, і це відіграє надзвичайно важливу роль, — сказав третій високопоставлений дипломат НАТО. — Я можу назвати низку європейських країн, де якби саміт відбувся, Трамп міг би там не бути, але оскільки це Ердоган, він тут».
Водночас видання наголошує, що Ердоган залишається незручним миротворцем для більшої частини НАТО. Він провів останній рік, методично ліквідуючи те, що залишилося від політичної опозиції Туреччини, ув'язнивши мера Стамбула Екрема Імамоглу та розгорнувши поліцію для боротьби з масовими заворушеннями. Напередодні саміту турецька влада затримала близько 200 людей, які планували протестувати проти присутності НАТО в Анкарі, а країна перебуває під шквалом критики за відмову в акредитації опозиційним турецьким журналістам.
Крім того, Ердоган підтримує відкриту комунікацію з Москвою, навіть коли європейські союзники вимагають жорсткішої позиції щодо Росії. «Європі це не подобається, і все ж саме на Ердогана вони розраховують, що він проведе саміт без будь-яких серйозних провалів чи дипломатичних помилок», — підсумовують у Politico.
