Світ 4 хв читання Автор: Гліб Черненко
У Кремлі знову заперечують плани нападу на НАТО, попри тривожні сигнали
Дмитро Пєсков публічно відкинув можливість нападу Росії на країни НАТО, однак така риторика вже звучала напередодні повномасштабного вторгнення в Україну. Заява пролунала після візиту директора ЦРУ до Москви.
Кремль знову публічно заперечує можливість нападу на країни НАТО, однак подібні запевнення вже звучали напередодні повномасштабного вторгнення в Україну. Заява речника президента РФ Дмитра Пєскова пролунала одразу після візиту директора Центрального розвідувального управління США Джона Реткліффа до Москви, що лише посилило питання про справжні наміри Росії.
Візит очільника ЦРУ до російської столиці відбувся 25 серпня 2026 року. За даними The New York Times, під час переговорів із директором ФСБ Олександром Бортніковим Реткліфф не озвучував жодних погроз щодо можливих наслідків для Росії, якщо Володимир Путін вирішить продовжувати війну проти України. Натомість голова американської розвідки надав песимістичну оцінку перебігу бойових дій для російської армії та закликав Кремль розпочати реальні переговори про завершення війни, доки військове та економічне становище РФ не погіршилося.
Аналітики американської спецслужби давно мають сумніви щодо того, чи надають радники Путіну чесні звіти про масштаби втрат та реальний стан справ. У США сподіваються, що російський лідер, як колишній співробітник розвідки, сприйме інформацію від очільника ЦРУ як більш нагальну та достовірну, ніж звичайні дипломатичні сигнали. Канал комунікації Реткліффа з Бортніковим діє паралельно з контактами, які спецпосланці президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер налагодили з іншими радниками Путіна.
Перед зустріччю в Москві Реткліфф поспілкувався зі своїми українськими колегами, запевнивши їх, що вивчатиме позиції росіян, а не йтиме на поступки від імені українців. Попри сподівання частини оточення Дональда Трампа на швидку перемогу РФ, великі втрати російської армії та рішучість України продовжувати боротьбу змінили оцінку ситуації у Вашингтоні.
Цей візит має історичний контекст. У листопаді 2021 року тодішній директор ЦРУ Вільям Бернс відвідав Москву для зустрічі з Бортніковим, щоб особисто застерегти керівництво РФ від початку повномасштабного вторгнення в Україну. У листопаді 2022 року в Анкарі відбулася зустріч Бернса з головою Служби зовнішньої розвідки РФ Сергієм Наришкіним через перехоплені дані про можливе використання росіянами ядерної зброї під час контрнаступу ЗСУ.
На тлі цих подій 27 серпня Головне управління розвідки Міноборони та Служба зовнішньої розвідки повідомили, що російський Генштаб підготував варіант додаткової мобілізації 600 тисяч людей у 2026–2027 роках. Ними планують передусім поповнювати підрозділи, які воюють проти України.
Окремо президент США Дональд Трамп заявив, що його не турбує напад Росії на країни НАТО. Це було його відповіддю на хвилювання союзників на тлі таємного візиту директора ЦРУ до Москви. Водночас країни альянсу продовжують посилювати оборонні спроможності. Зокрема, Болгарія схвалила купівлю семи кораблів для пошуку та знешкодження мін у Бельгії та Нідерландів. Разом із Румунією та Туреччиною Болгарія ще в липні на саміті НАТО домовилася розширити спільну оперативну групу з очищення Чорного моря від плавучих мін, додавши до її завдань захист критичної інфраструктури. Ці три країни НАТО створили групу з розмінування ще у 2024 році у відповідь на загрозу плавучих мін після повномасштабного вторгнення.
