Світ 3 хв читання Автор: Валентин Петренко
Західні посадовці: Путін хоче уникнути прямого зіткнення з НАТО
Західні посадовці вважають, що Путін прагне уникнути прямого військового конфлікту з НАТО, попри агресивну риторику щодо Британії та союзників через підтримку України.
Західні посадовці вважають, що президент Росії Володимир Путін прагне уникнути прямого військового зіткнення з НАТО, попри дедалі ворожішу риторику на адресу Великої Британії та інших союзників через їхню підтримку України. Про це повідомляє кореспондент BBC з питань оборони Джонатан Біль.
За оцінками західних аналітиків, Кремль усвідомлює ризики прямого конфлікту з Альянсом і намагається балансувати між ескалацією напруги та уникненням війни. Ворожі заяви Москви на адресу Лондона та інших столиць розглядаються як частина інформаційної кампанії, спрямованої на стримування військової допомоги Україні, а не як підготовка до реального зіткнення з силами НАТО.
Риторика Кремля посилилася на тлі рішень західних країн щодо надання Україні далекобійної зброї та дозволів на її використання. Водночас, на думку посадовців, Путін не зацікавлений у прямій війні з Альянсом, оскільки це створило б загрозу самому існуванню російського режиму. Натомість Москва продовжує робити ставку на виснаження України та послаблення підтримки з боку Заходу.
Окремою темою залишається питання постачання озброєнь. Українське Міністерство оборони наголошує на потребі в далекобійних 155-мм снарядах, однак військові попереджають про ризики повної відмови від боєприпасів меншої дальності. За даними видання «Мілітарний», попри розвиток безпілотників, артилерію не можна повністю замінити дронами. Найкращий результат дає їхнє поєднання: дрон знаходить ціль і передає координати, артилерія завдає удару, після чого БпЛА оцінює результат.
Поширення безпілотників змушує артилерію відходити далі від переднього краю та скорочувати тривалість вогневих нальотів, що збільшує потребу в снарядах, здатних уражати цілі на більшій відстані. Серед наявних типів боєприпасів найпоширеніший M107 важить близько 43,2 кг і має дальність до 18 км, тоді як новіші M795, L15 та DM121 можуть вражати цілі на відстані 22–40 км. Далекобійні ERFB з газогенератором збільшують дальність до 30–41 км, а активно-реактивні снаряди XM1113 — до 60 км.
Колишній міністр оборони Михайло Федоров заявляв про прагнення відмовитися від «коротких» снарядів на користь боєприпасів підвищеної дальності. Він пояснював це профіцитом коротких 155-мм снарядів на фронті та необхідністю перенаправляти кошти партнерів на далекобійні контракти. Водночас у Міноборони запевняють, що продовжують виконувати контракти із закупівлі снарядів із дальністю до 30 км відповідно до потреб Генерального штабу.
Вартість боєприпасів суттєво відрізняється: стандартний M107 коштує близько 2,5 тисячі євро, L15 — 3 тисячі євро, а далекобійні снаряди — близько 5,5 тисячі євро за одиницю. Окремою проблемою залишається дефіцит порохів: для типового пострілу M107 потрібно приблизно 6–6,5 кг метального заряду, тоді як снаряди з дальністю близько 30 км потребують 13 кг.
