Технології 5 хв читання Автор: Гліб Черненко
Менеджер Anthropic відмовився від співбесід з програмування через ШІ
Фелікс Різеберг з Anthropic заявив, що класичні тести з кодингу втратили сенс, оскільки ШІ виконує їх краще за людей. Роботодавці змінюють формат перевірок, а не відмовляються від них.
Менеджер з розробки в Anthropic Фелікс Різеберг більше не просить кандидатів розв’язувати задачі з програмування на співбесідах. Раніше такі тести допомагали оцінити професійні здібності людини, але тепер, за його словами, із ними краще справляється штучний інтелект. Він вважає, що це відкриває можливості для молодих інженерів-програмістів.
У дописі в блозі від 27 жовтня та в повідомленні в соцмережі X Різеберг написав, що «поховав» класичне кодингове інтерв’ю. Він очолював розробку Claude.ai, Cowork і десктопної версії Claude Code, а раніше працював у Notion, Stripe, Slack і Microsoft. Його аргумент простий: невеликі завдання на реальному коді колись були слабким, але корисним індикатором того, як людина впишеться в команду. Тепер, за його оцінкою, сенсу в них не більше, ніж у запитаннях про асемблер. Claude, зокрема, справляється з такими завданнями, як невеликий React-челендж, краще за людей. Найрезультативніші розробники команди досягають успіху незалежно від того, наскільки добре вони проходять такі тести.
Представник Anthropic не вважає, що кодингові інтерв’ю повернуться. Він визнає, що розлучається з ними з ноткою ностальгії: мільйони людей купували підручники з алгоритмів, сподіваючись на хорошу роботу. Водночас готової заміни в нього немає. Наразі він переглядає резюме та портфоліо, шукаючи невеликі прототипи, в яких видно смак, емпатію та принциповість мислення.
Позицію Різеберга підтримала Яана Доган, головна інженерка Google. У відповіді в X вона написала, що майже не проводить кодингових інтерв’ю, а от про те, як кандидати працюють з агентами кодування, розпитала б охоче, бо це, на її думку, багато говорить і про їхні навички програмування. За непідтвердженими повідомленнями, кілька місяців тому Google також почав переглядати формат таких інтерв’ю.
Решта індустрії поки що обережніша. Економістка ринку праці ZipRecruiter Ніколь Башо пояснила виданню The Register, що масової відмови від перевірки навичок немає. За жовтневим опитуванням 1500 роботодавців, саме IT-сектор частіше за інших вимагає формальні тести вже на етапі першої заявки: так роблять 62,5% компаній. За даними Башо, перевірки не зникають, а змінюються: 70% компаній інформаційного сектору перейшли на оцінювання під наглядом або з особистою присутністю, щоб кандидати не користувалися ШІ. 61,5% роботодавців називають критичне мислення головним навиком, якого бракує кандидатам. Тому експертка вважає, що акцент зміщується від суто технічних умінь до «людських» навичок.
Вона також попереджає про побічний ефект. Якщо ШІ автоматизує частину технічної роботи, навички стануть універсальнішими, а це підживить плинність кадрів, щойно покращиться економіка. За дослідженням ZipRecruiter, приблизно чверть працівників уже розглядає зміну місця роботи через тривоги щодо ШІ.
Різеберг дав і практичні поради інженерам-початківцям. По-перше, обирати вплив на бізнес, а не беклог: інженерів наймають, щоб створювати цінність, а не просто писати код, тож варто розуміти цілі компанії, відділу чи хоча б менеджера свого менеджера. По-друге, придумувати амбітні ідеї, які при успіху суттєво наближають організацію до її цілей. По-третє, збирати робочий прототип за вихідні, адже він дозволяє оминути звичний шлях із вимогами до продукту, узгодженнями та очікуванням часу дизайнерів і продакт-менеджерів. Різеберг бачив, як невеликі команди й одинаки так обходять процес. По-четверте, триматися однієї ідеї: три сильні задуми губляться серед двадцяти слабких, а прототип має чітко показувати одну можливість і людину, здатну її реалізувати. По-п’яте, спиратися на власну свіжість. У користувацьких продуктах новачки краще відчувають, як вони працюють для людей ззовні, а в інфраструктурі перевага в тому, що вони не встигли вивчити всі причини, чому щось нібито неможливе.
Як приклад Різеберг навів історію з власної компанії. До Claude Code звикли як до інструмента командного рядка, а графічний інтерфейс для нього зробили двоє порівняно нових інженерів, Ентоні Морріс та Еліс Чжао. Робочий прототип вони зібрали за вихідні, а перша публічна версія з’явилася приблизно за вісім днів. За словами Різеберга, нині цей продукт дуже популярний.
Щодо майбутнього єдиного консенсусу поки немає. Різеберг вважає, що класичні кодингові тести відмерли, але готової заміни не пропонує. Роботодавці загалом не відмовляються від перевірок, а змінюють їхній формат, роблячи його суворішим або орієнтованим на «людські» навички. Нагадаємо, що частка джуніорів серед нових технічних працівників Anthropic упала з 27% до 9%.
7
